Зоозахисна громадська організація «4 лапи» була заснована у 2012 році, а почала активно працювати у 2015 році. Має кілька напрямів діяльності: стерилізація тварин, перетримка, прилаштування тощо. У команді організації чотири волонтери, проте долучитися до допомоги тварин може кожен.
Як працює організація, які проблеми є у місті та як це - бути зооволонтерами? Про це та інше редакції Сміла.City розповіла голова ГО «4 лапи» та зоозахисниця Юлія Данильченко.
Початок діяльності організації
Пані Юлія почала займатись волонтерством у 2012 році. Почалося все із того, як мешканці міста побачили трупи розстріляних собак на вулицях. Тоді разом із журналістом Максимом Дубінським почала досліджувати це питання: хто зробив, навіщо та яка загалом кількість загиблих собак. Як виявилось, стрілок із Черкаської області заключив договір з містом на розстріл тварин. Волонтерка каже, що вони досягли того, що місто розірвало з ним договір. Власне з цього і почалася її волонтерська діяльність.
До цього теж допомагала тваринам, годувала їх, проте не займалась цим як волонтер. Тоді виникла ідея створення зоозахисної організації «4 лапи». Це відбулося у 2012 році, а з 2015 волонтери почали ретельно займатись просуванням безкоштовної стерилізації за бюджетні кошти.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
«Я створювала організацію з метою допомогти тваринам. І ще дуже хотіла створити операційно-реабілітаційний центр для тварин, які будуть після стерилізації знаходитись там на перетримці. Загалом це був такий лейтмотив створення. Через різні причини тоді нічого не вдалося у нас і це питання стало на паузу.
На початку були люди, які підтримали мене в ідеї створення. Зараз із певних причин вони відійшли від цього, але я вже не можу вийти із підводного човна, так би мовити. Багато хто на мене розраховує», - каже Юлія Данильченко.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
Через певний час завдяки волонтерам із Черкас почали шукати програму по стерилізації тварин за бюджетні кошти, на що пішло чимало часу. Згодом її все ж затвердили і місто почало виділяти невеликі кошти на стерилізацію. Із ветеринарною клінікою був договір, а задача волонтерів - привозити, забирати, перетримувати та облаштовувати собак. Перетримки на той час не було. Юлія каже, що з цим була велика проблема, адже додому волонтери не могли забрати всіх тварин.
Зараз в організації працюють чотири людини, які займаються цим постійно. Також є чимало помічників, до яких звертаються зоозахисниці, і вони можуть взяти до себе на перетримку тварин. У кожному районі є свій куратор, який займається котами чи собаками саме у своєму куточку. Голова організації каже, що кожен може стати волонтером, головне - бажання.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
Проблема стерилізації тварин у Смілі
Починаючи з минулого року, простерилізовано майже 600 тварин. Узимку цей процес не такий активний, тому що тварин немає, де перетримувати. Пані Юлія розповідає, що головний «постачальник» безпритульних тварин у місті - це найближчі села. Додає, що їхніх мешканців потрібно добровільно-примусово змушувати стерилізувати своїх собак, тому що всіх цуценят везуть у Смілу і залишають у різних районах. Вони потім виростають, а волонтери не можуть прилаштувати всіх.
«Таким чином виходить, що нашої роботи не помітно, хоча зараз ми активно стерилізуємо котів, собак. Із цієї проблемою потрібно боротись хіба що на законодавчому рівні. Людину можна покарати лише грошима. Виписати штраф, як це зробили у Європі. Там це питання вирішили. У нас чомусь немає зоополіції, яка б займалась цієї проблемою», - розповідає жінка.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
Зоозахисниця каже, що робиться це дуже просто. У низці сіл є дільничний та ветеринар, який повинен кожного року робити щеплення собакам від сказу. У нього має бути список усіх собак й інформація, чому та чи інша тварина не стерилізована. Якщо людина не може сказати, де поділа цуценя від своєї собаки, виписати штраф, який буде у 5 разів вище вартості за стерилізацію. Юлія переконана, що потрібно карати лише грошима. Окрім того, усі собаки мають бути чіпованими. Розповідає, що зараз у місті безкоштовно стерилізують собак і навіть це не спонукає людину привести свого улюбленця. Додає:
«Треба вирішувати це питання, тому що люди обурюються тим, що у місті велика кількість безпритульних собак, вони кусаються. Хоча я не побачила, щоб навіть у центрі міста собаки когось покусали чи проявили агресію. Вони ситі, задоволені. Кожного дня їх годують волонтери»
Юлія Данильченко зазначає, що вирішувати це питання зоозахисники мають разом із міською владою. Зараз у місті проводиться стерилізація завдяки програмі, яку отримала зооволонтерка Анастасія Задерновська. Вона буде діяти лише до кінця травня цього року. Як стерилізувати далі - невідомо.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
«Кількість тварин збільшується постійно. Раніше я знала кожну собаку у всіх районах, а зараз їх так багато, що ми просто «тонемо» у цьому. Люди скаржаться. Особливо багато безпритульних тварин у районі вокзалу», - додає зооволонтерка.
Хто допомагає організації
Голова ГО «4 лапи» розповідає, що організація тримається переважно за рахунок вкладень друзів. Вони допомагають грошима, які волонтери витрачають в основному на побутові речі (годування, ліки тощо). Окрім цього, фінансово підтримують люди, які бачать дописи волонтерів у соціальних мережах. Також усе купують за свої кошти. Магазин «Південний» кожного місяця допомагає організації мішком крупи. На ту кількість собак, яка є на перетримці, їжа швидко закінчується.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
Одного разу збирали гроші на стерилізацію, потім звітувались про це. За рахунок друзів тоді простерилізували 19 собак. Іноді друзі навіть беруть тварин до себе додому на перетримку.
«Завдяки одній хорошій людині у нас за містом є територія, де ми тримаємо великих собак. Там потрібно оновити усі вольєри, тому що це колишній курятник. Для собак там зовсім незручно. Також там є будинок, який можна відремонтувати і ми б тримали там цуценят і котів. Але на це треба багато коштів, а ми не маємо інвестора, який би вклав у це гроші. Ми б навіть могли самостійно знайти робочу силу», - каже Юлія Данильченко.
Порятунок тварин та звірства людей
Окрім стерилізації, в організації є ще кілька напрямів. Волонтери також прилаштовують хворих, покинутих собак або тих, які потрапили у ДТП. Зараз під кураторством пані Юлії двоє травмованих собак. Одна вдома, інша - у друзів. Після одужання їм шукатимуть господарів.
Жінка розповідає, що нещодавно оперували кота, у якому було три пулі. Або ж був випадок, як вдень збили собаку. Водій навіть не зупинився і поїхав далі. Пощастило, що поруч їхали небайдужі люди, які побачили це та врятували тварину. Додає: «Покарати людину неможливо, тому що у нас по місту немає відеокамер, які можуть довести злочин».
Фото: з архіву Юлії Данильченко
Юлія Данильченко зазначає, що волонтерство - це морально важка робота. Кажуть, що зоозахисники емоційно вигорають через 7 років. Усередині стає пусто, коли бачать людську жорстокість по ставленню до тварин, як вони мучаються, їхні рани.
«Були такі тварини, яких я не змогла врятувати. А їм боляче так само, як і нам. Я бачила, як плачуть собаки від болю. Я не можу ніяк зрозуміти, виправдати та пояснити людську жорстокість.
Я бачила, як діти били собаку. І це все іде із сім’ї, виховання. Ми проводили раніше у бібліотеці для дітей уроки доброти, мені пропонували у школах. Я просто фізично не встигаю по часу і, чесно кажучи, уже не маю бажання. Я втомилась», - ділиться думками зооволонтерка.
Фото: з архіву Юлії Данильченко
У пані Юлії 10 собак і всі потрапили до неї за різних обставин: когось збила машина, а декого люди викинули у смітник. Намагається усім знаходити господарів і каже: «Вони люблять мене просто тому, що я є. Собаки - це любов у чистому вигляді. Вони ніколи не зрадять і завжди пробачать, незважаючи ні на що».
Одного разу жінка рятувала коня, який під час морозу та снігопаду довго стояв на холоді. Ця тварина не може довго стояти, тому що атрофуються м’язи. Господаря тоді налякали, що посадять у в’язницю, і волонтерам вдалося забрати і прилаштувати коня. Окрім знущань над твариною, господар ще й не хотів її віддавати. Пані Юлія додає, що тих, хто викидає та вбиває тварин, називає «оболонками». У них немає нічого всередині, є лише оболонка.
Плани та цілі організації
Голова ГО «4 лапи» Юлія Данильченко каже, що плани та цілі одні й ті самі - стерилізація та прилаштування. Це те, чим волонтери цілодобово займаються. Хочуть також знайти спонсора та облаштувати хорошу перетримку для котів та собак.
«Іноді просто опускаються руки. Ми не можемо допомогти всім чисто фізично. А люди вважають, що ми волонтери і зобов’язані це робити. Якщо ми можемо, то обов’язково допомагаємо, проте не завжди є фізичні та фінансові можливості для цього», - каже пані Юлія.
Логотип та реквізити для допомоги організації Фото: з архіву Юлії
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
