Для проєкту по допомозі безпритульним тваринам у Смілу на 3 тижні приїхали представники Міжнародного благодійного фонду «Four Paws International». В Україні вони працюють ще з 2012 року як ТОВ «Чотири лапи Україна».
За цей період організація допомогла вже більше, ніж 50 містам України і прооперувала понад 20000 безпритульних тварин.
Редакція Сміла.City поспілкувалась з представниками організації та дізналась більше про їх діяльність та проєкт у Смілі.
«Наша команда приїхала в Смілу для проєкту по допомозі безпритульним тваринам. Це відлов, стерилізація, операція, вакцинація від сказу, та відпуск на місце попереднього проживання. У нас тут є все необхідне для певних операцій. Самкам робиться оваріогістеректомія. Це видалення репродуктивних органів: матки та яєчників. Після такої процедури тварина вже точно не зможе народжувати. А кобелям робиться кастрація. Це видалення сіменників. Після такої процедури тваринка вже не зможе осіменяти», - розповідає Дмитро Чернецький, лікар ветмедицини ТОВ «Чотири лапи Україна».
Він розповідає, що у них немає плану приїхати і простерилізувати всіх тварин. Це фізично неможливо. Головна мета - це зробити по максимуму за той час, який є у волонтерів. Кількість операцій за день коригується. Може бути 12 операцій, а може бути 20. Це все залежить від стану тварини, складності операції. У середньому роблять близько 16 операцій на день. Протягом тижня встигли вже допомогти близько 70 тваринам.
Олександр Луцишин, ловець безпритульних тварин ТОВ «Чотири лапи Україна» зазначає, що де собаку відловили, туди її і потрібно повернути. Якщо її зловили в одному кінці міста, а випустили в іншому, для неї будуть незнайомі запахи, місцевість і взагалі усе. Вона буде бігати, шукати, намагатись знайти щось знайоме. Її може збити машина. Вона може бути дезорієнтована. Це погане ставлення до тварини. Вона може не вижити в такому середовищі.
«Вона вже знає, де можна здобути їжу. Навіть ті самі смітники. Вона знає, де вони знаходяться, де їх люди підгодовують. Дуже вагітних ми не беремо, тому що підвищується ризик втрати крові в собаки і це для неї може бути критично. Також не беремо старих песиків через ризик загального наркозу. І не беремо маленьких цуценяток. Навіть підлітків не беремо. Бажано стерилізувати від року. Тих цуценят, яких годують, можемо взяти тільки за умови, якщо волонтер їх нагодує, якщо їм є місяць і вони вже самі їдять», - додає Ігор Ковель, ловець безпритульних тварин ТОВ «Чотири лапи Україна».
Також кожній тваринці на вухо ставлять кліпсу, у якій є індивідуальний номер, що не повторюється в інших песиків, та назва організації. Тобто, якщо тварина теоретично вкусить десь на вулиці людину, то по номеру кліпси можна дізнатись час, дату, коли собака оперувалася і найголовніше - вакцинувалася від сказу.
«Для того, щоб утворився проект, місто надає нам житло, харчування і базу із потрібним обладнанням. Війна трішки змінила наші плани, бо у нас був перелік міст, у які ми мали вже їхати. Проте повномасштабна війна внесла свої корективи і наразі певні міста відсіялись. Але фонд продовжує працювати і надалі. З’являються міста, де ми можемо працювати, де нас запрошують і де більш безпечно. Наші хлопці допомагають і їздять в міста, де відбувались бойові дії. Фонд продовжує працювати», - каже Дмитро Чернецький.
Матеріал створено в рамках проєкту “Життя війни” за підтримки ГО Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen)
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
