Руслан Билина - вчитель української мови та літератури у Тернівському ліцеї, класний керівник 6-А класу. Раніше працював журналістом та ведучим на радіо. Окрім цього, проводить дитячі та дорослі свята. Має активний блог в Інстаграм, де показує своє життя як вчителя.
Редакція Сміла.City поспілкувалась з Русланом Билиною та дізналась більше про викладацьку діяльність, роботу з дітьми та ведення свят.
Які плани та цілі на наступний рік?
«Зараз планувати щось складно, адже цей рік нам дав зрозуміти, що все може змінитись в один момент. Загалом плани хороші: прогресувати і поїхати кудись відпочити зі своїм класом, коли закінчиться війна»
У чому, на вашу думку, особливість вашого викладання?
«Важко сказати, тому що я не так давно працюю в школі. Мабуть, особливість в тому, що я молодий вчитель. Я не хочу сказати нічого поганого про тих вчителів, які вже давно працюють у школі. Просто класно, коли молодість іде в ногу разом з досвідом. У мене особливість - це молодість. Я вважаю, що сучасний вчитель має бути веселим. Це моя думка»
Чи буває складно знайти спільну мову з дітьми?
«Ні, взагалі не складно. Якось зі всіма дітьми я намагаюсь знайти спільну мову. З ними завжди цікаво. Я ніколи не кричу на дітей. Думаю, якщо переводити усе на крик, то діти будуть ще агресивніше усе сприймати. Як на мене, нескладно знайти з учнями спільну мову»
Ви 2 роки працювали у сфері журналістики. Чому вирішили покинути цю справу?
«По-перше, закінчився розвиток вже. Я працював на радіо «Обрії FM» і на «Смілянських обріях». Був такий період, що не було вже реклами, інвестицій у наше радіо та газету. Коли хотілось вже чогось більшого: розвиватись в плані ефірів, то я вирішив, що треба вже іти, мабуть.
Коли я закінчив університет, мені одночасно запропонували роботу в школі і на радіо. Я вирішив поєднувати одне й інше. Працював тільки 2 роки виключно через те, що перестав розвиватися в цій сфері. Хочу повернутися насправді і стати радіоведучим. Це цікаво. Як мінімум, я поповнюю свій словниковий запас, шукаючи різні новини і покращується дикція»
Як вирішили стати вчителем української мови та літератури?
«Ця ідея прийшла ще в 7 класі. Я знав, що математика, біологія, хімія - це не моє. І розумів, що українська мова та література - це те, з чим я хочу пов’язати своє життя. Я вступив у Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Так я став вчителем, але саме усвідомлення того, що я хочу ним бути прийшло на 4 курсі, коли я почав проходити практику у школі»
Ви плануєте надалі займатись викладацькою діяльністю чи, можливо, у планах є опановування нової професії?
«Не хочу загадувати наперед. Найближчі 6 років точно планую працювати у школі, тому що мені треба випустити свій 6-А клас. А стосовно опановування нової професії, то планую, звичайно. Розвиватись ніколи не пізно. Якщо я знайду щось цікаве, то школу я не залишу, мабуть. Буду просто поєднувати те й інше»
Чи складно поєднувати роботу вчителя, класного керівника і ведення свят? Як вдається все встигати?
«Трохи складно. Я це усвідомив цього тижня, коли закінчується навчальний рік. Я просто жалкую, що мені потрібно спати. Якби цього не треба було робити, то я встигав би набагато більше. Поєднувати вдається, просто розплановуючи свій час. Якби я цього не робив, то було б складніше. Стосовно класного керівництва, то до війни ми їздили з дітьми багато куди. Зокрема, під час повномасштабного вторгнення влітку їздили у Закарпаття на змагання і відпочивати. Я ніколи не боюсь з ними їздити і проводити час. Головне, щоб дозволяли умови»
Ви маєте активний блог в Інстаграм, де показуєте своє життя як вчителя. Для вас блог - це хобі чи, можливо, щось більше?
«Раніше це було щось більше. Зараз це просто хобі. Я показую своє життя і, зокрема, життя як вчителя. Дітям дуже цікаво бачити себе не лише на сторінках свого акаунту, а й на сторінках когось іншого. Вони люблять знімати відео в TikTok і ми з ними хоча б раз на тиждень щось знімаємо. У мене немає в планах набрати велику аудиторію, тому що я розумію, що зараз це майже нереально. В Інстаграмі ця ніша вже зайнята. Це треба бути публічною людиною, я думаю. А просто так набрати велику аудиторію майже неможливо»
Як почали вести заходи та свята?
«Це сталося після школи. Мені тоді було 17 років. Я прийшов в організацію дитячих свят. Це все якось закрутилось і ось вже майже 8 років я працюю в цій організації. І трохи ще веду дорослі свята»
Що ви любите робити у вільний час?
«У мене його насправді майже немає. Мабуть, зазвичай спілкуюсь з друзями, бо я розумію, що дуже мало часу їм приділяю. Якщо ще буде вільна годинка, то посплю трохи. Триматися вдається просто. Я живу емоціями і мене заряджають люди. Я від них заряджаюсь і намагаюсь зарядити їх. Також тримає бажання працювати у цій сфері. Вдячний Богові за те, що у мене та професія, яку я люблю»
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
