Анна Мельник - дизайнерка одягу, швейна блогерка та бізнес-леді. Жінка шиє корсети та сукні будь-якої складності. Має власне ательє у Смілі. Зараз активно займається розробкою онлайн-курсу з пошиву корсетів і планує наступного року запустити його у продаж.
Редакція Сміла.City поспілкувалась з Анною у форматі інтерв’ю «10 питань за 10 хвилин» та дізналась більше про її діяльність, перспективи, підтримку рідних та складнощі у роботі.
Що ви любите робити у вільний час?
«У вільний час я люблю читати. Абсолютно не дивлюсь зараз фільми, в основному читаю. Інколи ще вишиваю. Одного улюбленого жанру не маю. Я читаю фентезі, фантастику, різні романи тощо. Це залежить від того, який у мене настрій. Якщо мені треба просто розгрузитись, то це якась легка книжка, яку можна прочитати по діагоналі. Якщо це навчальна література, наприклад, то для неї треба більше часу і похапцем таке не прочитаєш»
Чи давно ви відкрили власне ательє та як наважились на це?
«Досить давно. Я не рахувала, скільки років тому, але вже пройшло достатньо часу. Я просто шила вдома, після декрету. У якийсь момент мені просто захотілось вийти в люди. Відкрити ательє мені допоміг чоловік і, коли я вийшла на роботу, то перші 2 місяці десь працювала абсолютно без вихідних, на одному диханні. Я так сумувала за роботою, що проводила там дні і ночі. Зараз вже трішки спала така завзятість, але було досить цікаво тоді»
Ви активно пишете пости у Фейсбук. Для вас блог - це хобі чи щось більше?
«Це хобі. Не можу сказати, що щось більше. Просто в якийсь момент я зрозуміла, що Інтернет - це така штука, яка дуже добре допомагає у просуванні себе чи своєї роботи. Проте вести блог чисто професійний - це одна справа. Зараз люди не йдуть на тільки робочі сторінки, а хочуть все ж спілкування, бачити, хто стоїть за цим. Тож блог - це така моя віддушина і спосіб познайомитися з людьми. Я ж не тільки працюю в ательє, а іноді також організовую якісь заходи, тому Інтернет - це хороша річ комунікації між людьми. У мене в житті є дуже багато людей, з якими я познайомилася в інтернеті, потім почали спілкуватис в житті. І я навіть не знаю, у який момент інтернет-дружба переросла у справжню дружбу.
Зараз ТікТок та Інстаграм я зробила під одним брендом, тому що хочу створити свої швейні онлайн-курси. Уже прийшов той період, коли хочеться ділитися знаннями з іншими. У мене були курси у Смілі, але вони маленькі і це займає дуже багато часу. Тож я зрозуміла, що треба іти в Інтернет. Хочеться, щоб якомога більше людей мали змогу навчатися цій професії, тому що зараз недостатньо швачок і кравців взагалі. Ця професія в якійсь мірі вимирає, тому що дійсно якісних спеціалістів залишилось мало. Хочеться якось це відродити»
Які плани та перспективи на найближче майбутнє?
«Зараз я якраз займаюсь над зйомкою онлайн-навчання. Я дуже щиро сподіваюсь, що світло дасть мені доробити те, що я хочу, і вже наступного року я запущу свої уроки»
Як вплинула повномасштабна війна на вас особисто та на вашу діяльність?
«Насправді ці онлайн-уроки я збиралась зробити ще до війни. Я працювала над цим, але думала зробити трішки інший формат. Коли почалась війна, я закрила ательє і не працювала, мабуть, місяці 2. Потім потихеньку почала виходити на роботу. А восени зрозуміла, що я все-таки маю повернутись до того, що я планувала і зараз якраз займаюсь зйомкою. Останній місяць взагалі не беру замовлень. Відмовилась від ремонтів, залишила тільки пошив і взяла вужчу спеціалізацію»
Ви брали участь у благодійному ярмарку, що проходив у Смілі. Які у вас спогади та враження від цієї події?
«Це було дуже класно. Я якраз привела свою дитину на заняття до Юлі, яка організовувала цей захід. Я запропонувала їй свою допомогу, бо у мене вже є певний досвід. Минулого року я організовувала «Модну дівку». Я покликала фотографів знайомих, дівчат з «Happy Land Smila» і ми організували разом цю подію. Це був такий ковток свіжого повітря. У той період людям так не вистачало таких подій, тож ми усі обіймались тоді і намагались посміхатись»
Захід у СміліФото: з особистого архіву жінки
Що вас найбільше надихає у творчості або мотивує?
«Я сама себе мотивую. Не можу сказати, що є хтось або щось, що мене мотивує. Поки ти сам це не зробиш, тебе ніхто не змотивує. Якщо сам не будеш шукати натхнення, то ніхто не зможе надихнути. Особисто в мене так. Передусім це люди. Буває, коли знайомишся з новими особистостями, і вони роблять щось цікаве, працюють у нових напрямках, це мотивує. А так щоб була якась одна подія чи одна людина, яка мотивує, то у мене такого немає»
Як рідні ставляться до вашої діяльності? Чи підтримують?
«Насправді ставляться по-різному. Чоловік щоразу бухтить, але робить. Діти завжди беруть участь в усіх моїх заходах. Старший син у волонтерській організації «Всі свої» і вони також приєднуються до мене. Тож дітвора мене абсолютно підтримує. А чоловік у мене не творча людина, проте він мені завжди допомагає»
Ви плануєте наступного року запустити у продаж курс з пошиву корсетів. Які у вас очікування від цього курсу?
«Очікування можуть бути різними: емоційні та фінансові. Звісно хочеться заробити, але головна мета - це все-таки навчати інших. Нещодавно дівчинка зі Сміли написала мені, що хочеться навчитися пошиву, але в сучасних умов це досить складно робити очно, тому онлайн все ж простіше. Це дає людям можливість навчатися у вільний від роботи чи хобі час. Людина може відкрити Інтернет і сісти у будь-який зручний для себе час навчатися.
Також будь-яка робота руками - це можливість відволіктись від буденності. У мене є дуже багато знайомих, які мають не творчу професію. Проте, коли вони починають працювати руками, кажуть, що відпочивають»
Як ви почали шити? Що стало поштовхом до цього?
«Шию я ще з дитинства. Спочатку лялькам шила сукні, а у 8 класі пішла на курси з крою та шиття. Після цього вступила в Черкаське училище, а паралельно заочно навчалась на технолога в інституті. Зараз я також навчаюсь. У мене куплений не один курс від цікавих особистостей, який я проходжу.
Мені завжди подобалось шити складні речі. За першою спеціальністю я кравець верхнього одягу, шила пальто і жакети. Учила з підручників багато на той момент, а потім вже з Інтернету. Узагалі корсет - це такий базовий елемент у пошиві одягу складніших моделей»
Анна Мельник Фото: з особистого архіву жінки
Матеріал створено в рамках проєкту “Життя війни” за підтримки ГО Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen)
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
