Кожне спілкування з тими, хто вимушено переїхав до нашого міста через війну і їх розповіді — це невимовні історії болю, страждання, втрати. Пережити таке не побажаєш і ворогу. Про те, як опинилися в Смілі ці люди розповідають зі сльозами на очах.
Сміла.City поспілкувалися з ними та дізналися, яку допомогу їм надали.
«Картоплі повен погріб пропав, все…пропало. Хата, кажуть, горіла. Привезли нас спочатку в Миколаївку, а потім сюди оце ж», - говорить похилого віку жіночка — Лариса Андріївна, переселенка з Луганщини, яка нині живе в Смілі.
Лідію Григорівну — ще одну переселенку з Попасної, разом з чоловіком дістали з-під завалів будинку. Волею долі вона опинилася в нашому місті.
«Нам здається, що ми попали в найкраще місце. Хочемо бути гарними членами громади, сусідами», - говорить Вікторія, переселенка з Сєвєродонецька, котра також мешкає в одному з смілянських гуртожитків.
Гуртожиток став другою домівкою для переселенців
Гуртожиток Центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів у Смілі від початку війни став прихистком для 57 внутрішньо переміщених осіб. На початку серпня тут мешкало 39 переселенців. А зараз їх залишилося 33. І всі вони з одного регіону – з Луганщини. Більша частина людей, що проживають тут — це люди похилого віку та люди з інвалідністю, проте є й молоді.
Перебратися до Сміли їм допоміг капелан місцевої протестантської церкви Іван Вільховий. Як розповіли переселенці, людей він вивозив п’ятьма автобусами. Спочатку переселенці з Луганщини були в літньому таборі, що діє від церкви в Миколаївці, а за кілька днів їм знайшли житло в місті.
Разом написали грант і отримали гроші на реалізацію своїх ідей
Смілянський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та солоді, Центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів та ініціативна група внутрішньо переміщених осіб взялися допомагати переселенцям з Луганщини, що мешкають в гуртожитку, облаштовувати умови проживання.
Вони написали грант на участь у програмі допомоги переселенцям від БО «100 % життя Черкаси». На реалізацію потреб переселенців просили 115 тисяч. А вже на початку серпня підписали меморандум про співпрацю з БО «100 % життя Черкаси» на субгрант для облаштування місць проживання внутрішньо переміщених осіб у гуртожитку ДНЗ «Смілянський Центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів» на загальну суму 38 000 тис. грн.
Організатори та підписанти гранту Фото: Центр соціальних служб м. Сміла
Меморандум підписаний в рамках проєкту «Інтегрована гуманітарна відповідь в умовах війни та післявоєнного відновлення», який реалізується за фінансової підтримки Disasters Emergency Committee (DEC). Його метою є підтримка спільнот, спрямована на забезпечення нагальних гуманітарних, соціальних та медичних потреб й гідного життя у кризових умовах та здійснюється БО «100% життя Черкаси» за технічної підтримки БО «Christian Aid» та при координації МБФ «Альянс громадського здоров'я».
Мета проєкту — покращити побут тимчасово переміщених громадян
Як розповів на початку серпня в коментарі Сміла.City керівник молодіжного простору «Всі свої» Євген Матвєєнко, який є головним автором гранту, цей проєкт спрямований на покращення побутових умов внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у гуртожитку ЦППРК. На час підписання договору в гуртожитку проживало 39 переселенців. Незважаючи на початок нового навчального року один із поверхів приміщення вирішили відвести під житло для ВПО.
Підписанти проєкту за його умовами протягом місяця мали покращити побутові умови мешканців гуртожитку та придбати для них кілька бойлерів, матраци, електроплитки та мікрохвилівки.
Що вдалося зробити?
«На суму майже 40 тисяч гривень вдалося придбати два бойлери на 80 літрів кожен, дві мікрохвильовки, п’ять електричних кухонних плиток та кілька матраців. Наша робота будувалася на тому, що ми визначали у переселенців, що саме їм потрібно. А потім закупили найнеобхідніше на ту суму коштів, яку нам виділили. Всі потреби переселенців забезпечити ми не зможемо, але частково зможемо поліпшити умови проживання людей», - розповів Євген Матвєєнко в коментарі Сміла.City.
У гуртожитку з'явилася нова побутова техніка тощо
Ніна Фесенко — комендантка гуртожитку провела екскурсію поверхом, де мешкають переселенці та показала як і де буде встановлено обладнання та в яких умовах живуть тут люди.
Нещодавно отримані за кошти гранту речі привезли до гуртожитку та вже розпочали встановлювати бойлери.
Зараз переселенці мешкають на другому та на п’ятому поверхах гуртожитку. Коли сюди приїдуть учні навчального закладу, людей переселять на четвертий.
Найбільша мрія - повернутися додому
Найзаповітніше бажання людей, що проживають тут — повернутися додому. Але багатьом із них вже немає куди повертатися. Ще частина, хоч і має не зруйноване на малій Батьківщині житло, чекає звільнення своїх населених пунктів від окупації.
Так люди живуть у гуртожитку і наперед нічого не планують, раді, що знайшли прихисток і дах над головою, матимуть де перезимувати та дочекатися Перемоги. А вона обов’язково буде, бо за нами стоїть сила і міць наших ЗСУ, перемогу яким, допомагає кувати на місцях надійний тил небайдужих людей – волонтерів, благодійників та простих громадян, які наближають Перемогу своїми добрими справами.
“Матеріал створено в рамках проєкту “Життя війни” за підтримки ГО Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen)”.
