17-річна смілянка Софія Лихолай працює аніматором у команді «Happy Land» майже рік, проте вже може чимало розповісти про власну професію.
Редакції Сміла.City Софія розповіла про те, як це - працювати аніматором, які плюси та мінуси цієї професії і чи складно знайти спільну мову з дітьми на замовленнях.
Детальніше про нашу героїню
Софія Лихолай у цьому році закінчила Смілянську гімназію ім. В. Т. Сенатора. Окрім основної роботи, дівчинка має ще чимало хобі: малювання, гра на музичних інструментах, вокал, танці тощо. Також минулого року була волонтеркою в молодіжній організації «Драйв», що діє при Будинку дитячої та юнацької творчості.
Улітку минулого року, під час волонтерства, куратор організації Вікторія сказала своїй команді, що знайома Надія Мачулка із «Happy Land» шукає аніматорів для допомоги на благодійному ярмарку. Софія розповідає, що разом з друзями вирішили спробувати себе у такій ролі. Згадує кумедну історію, як перед зустріччю не могла ходити, бігати та навіть вставати на ноги через сильні укуси комах. Просила Надію перенести зустріч, адже дуже хотіла спробувати. Дівчинка хоче бути вчителем, тож мала бажання відчути, як це - працювати з дітьми. У результаті все ж покликали на перше замовленні і з тих пір Софія працює аніматором у команді «Happy Land».
Фото: з архіву Софії Лихолай
«Особливість нашої команди в тому, що ми не вважаємо себе працівниками, а однією великою родиною. У нас в організації всього шість аніматорів і ми ніколи не думаємо, що їдемо працювати заради коштів, а йдемо отримувати задоволення та кайфувати. Скажу по секрету, що навіть, коли робимо шоу мильних бульбашок або ж майстер-класи, то всередині таке відчуття, ніби ми вперше це побачили», - розповідає Софія.
Дівчина згадує, що під час першого замовлення були емоції страху, адже такий досвід має вперше. Її образом тоді була героїня Ельза з мультфільму «Крижане серце». Завданням Софії було слухати свою колегу, підтримувати діток, говорити, які вони молодці. Головна умова - знати все про свого персонажа. Софія вже зараз з посмішкою згадує, як тоді всю ніч готувалась, читала цікаві факти про героїню, дивилась відео, аби бути готовою до того, що діти щось спитають про персонажа.
Фото: з архіву Софії Лихолай
«Чомусь я тоді вважала, що працювати аніматором - це легко та просто. Проте, коли потім я відчула, як це, то зрозуміла, що трішки складнувато. Потрібно було навчитися втримувати дітей, робити так, щоб вони слухали нас. Коли я почала працювати, була дуже сором’язливою, боялась щось не так сказати, але вже набралась досвіду і зараз все добре. Раніше найскладнішим для мене було робити якісь майстер-класи, тому що треба було багато чого запам’ятати, а зараз вже все дається доволі просто», - розповідає Софія.
Плюси та мінуси професії
Для початку наша героїня коротко пояснює, як проходять замовлення. Зазвичай батьки замовляють 30 хвилин або годину гри і якусь додаткову послугу: майстер-класи, шоу мильних бульбашок, слайми, паперове диско, картини з піску тощо. Каже, що діти дуже полюбляють також розбивати піньяту, грати з нею, збирати цукерки, а ще робити аквагрим або блискучі тату. Просять жартома обклеїти їм все тіло.
Фото: з архіву Софії Лихолай
Серед плюсів виокремлює те, що робота аніматором додає впевненості у собі та допомагає стати більш відкритим з людьми. У цьому дівчина переконалась на власному досвіді, адже за рік роботи перестала бути сором’язливою і думати про те, що скажуть інші. Також навчилась розуміти дітей, як з ними поводитись, що малеча любить, та який до неї підхід зробити.
Також розповідає, що плюс у тому, що аніматорство - це як спорт, тому що постійно доводиться швидко бігати туди-сюди, стрибати з дітьми та веселитись. Окрім цього, робота впливає на емоційний стан. Софія каже, що після замовлень з колегами завжди виходять позитивними й енергійними. Приходять додому сповнені енергії, мотивації і хочеться розповідати постійно рідним про те, які класні діти були на святі. А ще аніматори мають можливість постійно відкривати щось нове. Наприклад, перед замовленням вчаться, як правильно робити те чи інше шоу, щоб потім показати дітям та розповісти про нього. У результаті відкривають для себе, як та з чого воно зроблене.
Фото: з архіву Софії Лихолай
«Дізнаємось навіть, як правильно робити мильне шоу, які є розміри кульок, як їх правильно надути та працювати з ними, відправити у повітря. І дітям цікаво і нам.
Також величезний плюс моєї роботи в тому, що я знайшла собі нових друзів. Люди, із якими я працюю, це справді класні та позитивні особистості, із якими в кайф працювати та насолоджуватися моментами. Ми всі схожі, у нас сходяться думки. Можемо щось таке придумати, чого ніхто не очікував навіть, і це дуже мотивує», - каже дівчина.
Додає, що мінусів у професії небагато. Перше - це те, що аніматори не встигають зазвичай поїсти, а друге - ненормований графік.
«Наприклад, буває таке, що ми їдемо додому із замовлення і кожен думає вже про те, як відпочине зараз, вип’є спокійно чай тощо. І можуть по дорозі різко зателефонувати і замовити ведмедика на цей момент. Це може бути у будь-яку частина дня: увечері і зранку, коли спимо. Це трішки складнувато, але ми, звісно, завжди погоджуємось і їдемо на замовлення. Якщо не встигаємо доїхати, то домовляємось з людьми і вони нас чекають», - розповідає героїня нашого матеріалу.
Фото: з архіву Софії Лихолай
Робота з дітьми
Софія каже, що діти на замовленнях, звичайно, бувають різні, але дуже вередливих ще не зустрічали. Бувають моменти, коли діти чекають лише одне шоу чи майстер-клас. І в цей момент аніматори говорять, що потрібно пройти випробування, щоб отримати цей сюрприз. Якщо дитина не йде на контакт чи соромиться, то підходять, починають підтримувати її, підбадьорювати і потім вона вже починає гратись. Коли діти дуже енергійні, то аніматори навпаки раді цьому.
«Ми отримуємо величезне задоволення, коли діти знають про персонажів, у яких ми одягнуті. У такому випадку ми з ними на одній хвилі. Якщо малеча не знає, але все одно каже, що бачила нас в соціальних мережа, хоче спробувати повторити танець героя, то ми теж раді. Розуміємо тоді, що діти цікавляться героєм.
Зараз найпопулярніші персонажі у нас - це Венздей та ростовий ведмедик Хепік. Коли ми танцюємо в костюмах ведмедика і бачимо, що іменники кричать від радості, з нами танцюють, посміхаються, то нам настільки це приємно, що ми навіть хочемо танцювати ще більше і не зупинятись», - каже Софія.
Фото: з архіву Софії Лихолай
Наостанок дівчина розповідає, що зараз команда «Happy Land» має одну велику ціль - відкрити у Смілі ігрову кімнату. Про це багато людей запитують та чекають відкриття. Батьки підштовхують навіть на цей крок, тому що дуже хочуть теж, аби у Смілі було таке місце. «Тож ми кожного дня працюємо, розвиваємось і сподіваємось, що обов’язково досягнемо своєї мети», - додає Софія Лихолай.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
