Редакція Сміла.City поспілкувалася з Валентиною Єфремовою, завідувачкою юнацького сектору центральної міської бібліотеки імені Олени Журливої, що вже 7 років працює в цій установі і має бібліотечний досвід роботи 15 років. Жінка поділилася багатьма цікавими подробицями про смаки сучасних підлітків, про зміни у світогляді молоді впродовж останнього року, про російськомовні книги, а також про заборонених видавництв і авторів. Окрім цього, вона розповіла, що сама любила в перехідному віці і дала книжкові поради сьогоднішнім тінейджерам.
Що зараз читають підлітки?
За її словами, сучасна молодь надає перевагу фентезі, книгам психологічного і філософського спрямування, а також мотиваційній літературі. Цікавлять їх взаємини між людьми і способи стати гарним співрозмовником. Часто беруть твори Ґері Чепмена, Ніка Вуйчича, Шона Кові, Віктора Франкла. Дуже популярна книга Дена Вальдшмідта «Будь кращою версією себе». Цікавляться також біографіями відомих людей: Вінсента ван Гога, Коко Шанель, Ліонеля Мессі. Користується популярністю і легке іронічне фентезі, переважно роботи Террі Пратчетта, Дена Брауна. Останнім часом юнацтво активно цікавиться східною культурою, тому запитують про японську і китайську літературу, особливо цікавлять тінейджерів твори Рюноске Акутаґави.
Книга "Павутинка" Рюноске АкутаґавиФото: З мережі "Інтернет"
Що змінилося за останній рік?
«Навіть світову класику молодь читає лише українською, відмовляються брати російські переклади. Більше цікавляться нашими письменниками, дуже часто запитують про історичні книги. Багатьох цікавлять твори про розвиток критичного мислення і позитивного погляду на світ. Сьогодні молоде покоління прагне мислити, аналізувати, порівнювати й оцінювати. Правильна література надзвичайно допомагає в цьому», – розповідає Валентина Єфремова.
Поради від працівниці бібліотеки
«Ми співпрацюємо з Інститутом української книги, і вони надіслали нам дуже багато творів сучасних українських авторів. Це романи, біографії, а також документальні розвідки про російсько-українську війну. Дуже раджу романи Світлани Талан, Сергія Жадана, Дари Корній, твори Юрія Винничука, Братів Капранових, Сергія Гридіна, Ірини Мацько, Мирослава Дочинця. Старше покоління переважно читає детективи, класику та сучасну українську прозу. Молодь також цікавиться нашими авторами, але хотілось би, щоб більше», – зазначає жінка.
Книга "Інтернат" Сергія ЖаданаФото: З мережі "Інтернет"
Про свій підлітковий вік
Згадуючи власний час тінейджерства, розповідає, що дуже цікавилася українською прозою і поезією. Перечитала всі твори Лесі Українки, а також любила Олеся Гончара, Павла Загребельного. Переважно серед її однолітків тоді була популярна російська класика, яка вважалася «престижною», хоча також читали твори світової літератури.
Книга "Лісова пісня" Лесі Українки. Сучасне виданняФото: З мережі "Інтернет"
Про відмову від російського
Героїня зазначає, що все залежить від конкретного автора. На її думку, наприклад, цілком доцільно відмовитися від творів Маяковського. На жінчине переконання, від абсолютно всіх російських класиків не слід відмовлятися, адже книги деяких із них сповнені сенсів, такі роботи варто просто перекласти українською. Говорить, що сучасних письменників країни-агресора взагалі не варто читати.
Про заборонених видавництв та авторів
Працівниця бібліотеки розповідає, що установа має перелік видавництв, із якими не співпрацює. Аналогічно є список заборонених митців, до якого потрапили ті, хто пропагують війну та ті, хто відкрито підтримує агресора.
Щодо російськомовної літератури
За словами Валентини, у бібліотеці до початку повномасштабного вторгнення було дуже багато написаних мовою окупантів або перекладених цією мовою книг. Лише кілька років тому до книгозбірні почала надходити наша література та світова в українському перекладі. Від російськомовних робіт з 24 лютого 2022 року не позбавлялися. Іноді вони стають у нагоді. Наприклад: україномовну версію книжки вже забрали, але людині терміново потрібно прочитати саме цей твір, якого нема в інтернеті. Тоді, якщо читач не проти російського перекладу, то йому видають цю книгу. Жінка розповідає також, що багато переселенців зі сходу країни просять літературу нашою солов’їною, завдяки читанню вони вивчають державну мову.
