З початком повномасштабної війни більшість українців почали відкривати для себе щось нове в історії, культурі, мистецтві нашої держави. Хтось вперше почув про гурт «Kalush» та їх пісню «Стефанія», яку полюбив увесь світ. А хтось відкрив для себе імена сучасних українських письменників.
За цей період кожен з нас зрозумів, як важливо цінувати та поважати культуру, традиції, історію та мистецтво рідної держави. Ми нарешті почали популяризувати українське і робитимемо це надалі.
Редакція Сміла.City поспілкувалась зі смілянами та гостями міста та розпитала, що нового про Україну вони дізнались після повномасштабного вторгнення та які імена з українського мистецтва відкрили для себе.
Нові імена у спорті та мистецтві
Марина Марущак - мистецтвознавиця з Миколаєва. Після повномасштабного вторгнення через постійні обстріли разом із маленьким сином та мамою приїхали у Смілу. Мама жінки 40 років викладала українську мову в університеті. А тато, якому 71 рік, досі викладає історію України. Марина згадує, як співала в хорі українські пісні, вивчала вітчизняних композиторів. У 16 років пройшла кастинг в театр Гуанчжоу, де виступала з Ансамблем Вірського. Крім джазу, полюбляє і класичну музику. Додає, що війна змінила інформативне уявлення про мистецтво. Цінувала та поважала культуру рідного краю завжди, проте під час повномасштабної війни відкрила для себе багато нових імен.
Марина розпочинає розповідь з ім’я наймолодшого чемпіона Європи (17 років) зі стрибків у воду - Олексія Середи. Каже, що зі спортивної сфери після 24 лютого дізналась про хлопчика і захоплюється його талантами та вміннями. Поки він виборював спортивну перемогу, його батько і родичі увесь час були під обстрілами в Миколаєві.
«З початком повномасштабної війни відкрила для себе український хіп-хоп і дуже подобається Skofka: щось козацьке, відверте і потужне є в цього співака. Також Дмитро Дікусар - талановитий, відомий танцівник з Одеси, який з перших днів війни пішов у ЗСУ. Ще надзвичайно пишаюся артистом балету Вадимом Хлуп'янцем, який загинув у боях під Бахмутом. Я точно знаю, що м'язи і сухожилля балетних не розраховані для військових дій і умов, але справа в душі. Вони пішли за своїм покликом захищати Батьківщину», - розповідає жінка.
Серед талановитих митців є також добрі знайомі Марини. Художниця з Одеси Діана Матковська - кума нашої героїні. Малює війну в Україні, проводить виставки своїх картин і зараз їх купують в Берліні. Окрім цього, талановита одеситка також співає у хорі, фотографує. Вона поверталась в Одесу у жовтні і дуже сумно було їхати знову до Берліну.
«Моє завдання зберігати спокій та малювати все, що зустрічається на моєму шляху. Я малюю, як ми їдемо у переповнених вагонах, жінки та діти. Малюю Берлін, як нещодавно малювала українські простори та людей. Я беру участь у демонстраціях», - розповідає художниця.
Робота Діани МатковськоїФото: з особистого архіву жінки
Після 24 лютого музика лише українською
Віталій Кононенко - композитор, музикант, викладач у Будинку дитячої та юнацької творчості, засновник Смілянського гурту «Дежавю». Після повномасштабної війни більшість пісень слухає українською. Не хоче слухати ніякої музики, окрім української. Не тому, що війна почалася, а тому, що наша музика ближча до душі. Каже, що з’явилось чимало нових пісень, зараз артисти почали більше займатись творчістю. Війна вплинула на це.
«У мене немає якогось одного виконавця, якого я люблю чи постійно слухаю. Стараюсь слухати різну музику і підкреслювати в ній щось своє. Наприклад, пісню Калуша «Додому» ми співали разом з нашою активною молоддю, тому, коли вчили її, разів 10-15 проспівували. І молоді подобається. Видно, що вони прагнуть до такої музики. Їм набагато цікавіші сучасні пісні виконувати.
Також подобається автор пісні «Гуси» Wellboy. Його пісні сучасні та цікаві. Раніше мені здавалось, що складно написати таку пісню українською, щоб вона була цікавою усьому світу. Добре, що я помилявся в цьому плані. І сам розумію тепер, що українська пісня навпаки дійде до великих висот. Я зрозумів після 24 лютого для себе, що безмежно люблю Україну. Любив раніше, а зараз ще більше. Це наш рідний дім і земля. Наша держава - це наш скарб, який ми маємо цінувати», - розповідає Віталій Кононенко.
Відкриття нових імен та фактів з історії України
Світлана Цьома - тренерка клубу настільного тенісу «Енергія» у Будинку дитячої та юнацької творчості, волонтерка. Розповідає, що все життя говорила російською мовою і не надавала значення, що треба говорити українською. Це якось було закладено у суспільстві раніше.
«Я жила у Кропивницькому і стидалась говорити українською. Зараз мені дуже соромно за це. Я була, ніби заручницею. Дитячий садок, школа, університет були російською. Перед вторгненням я вже почала на заходах говорити українською, але постійно збивалась. 24 лютого чітко зрозуміла, де чиї кордони. Мій син пішов захищати країну і його зброя на фронті - це автомат, а моя - мова. 24 лютого я почала повністю говорити українською. Було складно, але я вже вибалакалась і зараз зовсім не хочу говорити російською. У голові одразу перекладаю, коли читаю щось російською в Інтернеті», - каже Світлана.
Також додає, що їй не вистачало знань з історії України. На початку повномасштабної війни просто «ковтала» інтерв’ю Ірини Фаріон, адже вона чітко усе розповідала. Для Світлани багато інформації було відкриттям. Раніше не сильно вникала у це. «Можливо, нас не сильно стимулювали тим, що ми - Україна. Це все тягнеться ще з Радянського союзу. Тож Ірина Фаріон для мене стала відкриттям, я про неї не чула раніше», - каже жінка.
Також дізналась про Акіма Галімова. Це український журналіст, сценарист, який має чимало документальних фільмів.
«Багато чого я для себе відкрила. Наприклад, про Степана Бандеру. Нас завжди лякали цим, але зараз розумію, що нам просто давали неправдиву інформацію і перекрутили історію.
І для мене ще відкриттям була історія про Діда Мороза: як добрий персонаж він з'явився лише наприкінці 30-х років ХХ століття. Пам’ятаю, що про Святого Миколая дізналась у 28 років десь. Не розуміла, хто це і чому він приходить не на Новий рік. Я за цей період відкрила для себе багато чого і впевнена, що ще дізнаюсь чимало, тому що наша історія дуже цікава, тож навчаюсь далі та розвиваюсь», - розповідає Світлана Цьома.
Переосмислення української культури та мистецтва
Яна Юрченко - волонтерка та активна громадська діячка. З першого дня повномасштабної війни допомагає українським воїнам та усім, хто цього потребує.
Під час нашої розмови зазначає, що переоцінка цінностей, переоцінка всього українського і самої держави - ось , що змінилося від початку повномасштабної війни. Жінка ще з 2014 року повністю відмовилася від російського контенту: у музиці, кіно, літературі. Проте саме після 24 лютого відбулася остаточна і безповоротна зміна свідомості. Особисто для себе відкрила надзвичайно талановитих поетів. Каже, що захоплювалась українською поезією завжди, але сучасні поети, їхній погляд на події сьогодення - це як ковток свіжого повітря.
«Я з захопленням слухаю вірші Катерини Воіна (Kateryna Voina), Олени Червоненко, Сашко Обрій. Цей список імен можна продовжувати нескінченно. На мій погляд, саме зараз відбувається відродження української культури, оновлене та сучасне. Це стосується й української музики, яка зараз лунає звідусіль. Скільки талановитих співаків і музикантів зараз нарешті розправляють крила.
Українську культуру і музику впізнають в усьому світі. Звісно, як би прикро це не звучало, але війна внесла вагомий внесок для відновлення всього українського. Шкода, що саме такі трагічні події стали новим стартом для культури і мистецтва», - зазначає жінка.
З письменників найбільше захоплюється творчістю Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Юрія Андруховича. Ще до 2014 року перечитала майже весь творчий доробок Василя Шкляра. За період війни відкрила для себе Катерину Воіна (Kateryna Voina) і Олену Червоненко з її "Шкіра міст" і кіт Інжир.
Яна додає, що з музики її вразили Калуш, до них не слухала сучасний український реп. Більше слухає «українську класику»: «Океан Ельзи», «Друга ріка», «Kozak System», Скрябін тощо. Сподобався Артем Пивоваров з його україномовними хітами, SHUMEI, Jerry Heil, Христина Соловій. Це саме ті виконавці, які від початку своєї творчості пропагували українське.
«Узагалі я в захваті від сучасних музикантів, які зараз "оживляють" старі українські пісні. Це магічно і так приємно. Цим самим вони популяризують українську музику для молоді, показуючи, що український контент може бути популярним», - каже волонтерка Яна Юрченко.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
