16 по 20 вересня в Україні проходить Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу.

Булінг або цькування - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Редакція Сміла.City підготувала психологічні поради батькам, задля того що вони змогли вберегти свою дитину від насильства.

Як можна розпізнати, що дитина страждає від булінгу?

Якщо дитина: 

  • проявляє протягом кількох днів різку зміну звичної для неї поведінки;
  • уникає контактів з однолітками; 
  • уникає контактів з дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім'ї; 
  • має агресивну реакцію щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо; 
  • не має бажання йти додому; 
  • проявляє насильство, агресивну поведінку до інших; 
  • має тілесні ушкодження; 
  • намагається приховати травми та обставини їх отримання; 
  • замкнута, тривожна, боязка; 
  • проявляє занижену самооцінку, має почуття провини; 
  • відмовляється з будь-яких причин йти до закладу освіти; 
  • має фото-, відео-, аудіоматеріали фізичних, психологічних знущань, сексуального (інтимного) характеру; 
  • скаржиться на пошкодження, зникнення чи вимагання особистих речей; 
  • скаржиться на вимагання грошей, їжі тощо; 
  • скаржиться на образливі висловлювання, прізвиська, жарти, жести, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру тощо; 
  • має мало друзів, або зовсім їх не має; 
  • швидко втомлюється, має низьку концентрацію уваги; 
  • грає в сексуальні ігри за допомогою іграшок; 
  • відмовляється від гігієнічного догляду за собою; тощо.

Як підтримати дитину? 

Поради, у спілкуванні з дитиною, з метою профілактики потрапляння або скоєння ситуації насильства:

  • Дитина має почуватися з вами на рівних. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона/він зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі. Дозвольте розповісти про свої почуття, переживання.
  • Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?»,«Що відбулося?»). Вислухайте дитину, побачте ситуацію її очима, допоможіть знайти власний вихід із ситуації.
  • Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Сприймайте дитину, як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями; якщо ви не знаєте що говорити, просто будьте поруч.
  • Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь хто її друзі, чим вони займаються. Цікавтесь, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в Інтернеті, використовуючи сучасні технології.

Як говорити з дитиною? 

Розговорити і підтримати дитину можуть допомогти певні фрази: 

  • «Я тобі вірю», «Я тебе чую», «Я тебе підтримую»;
  • «Давай поговоримо про цю ситуацію», «Що відбувається, через що ти себе почуває?»;
  • «Іноді ми всі почуваємося пригніченими. Давай подумаємо, як я можу тобі допоїти почуватися краще?»;
  • «Я тебе люблю і мене турбує твій настрій. Скажи що відбувається?»;
  • «Розкажи мені як ти себе почуваєш. Я дійсно хочу це знати»;
  • «Мені шкода, що це сталося»;
  • «Я упевнений(-на), що ти не винен(-на) в тому, що сталося»;
  • «Дякую, що и розповів(-ла)»;
  • «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про те, що відбулося/відбувається?»;
  • «Давай подумаємо,що можемо зробити, щоб подібного не повторилося?»;
  • «Ти можеш звертатися до мене скільки, скільки це буде потрібно»;
  • «Відчувати провину це нормально»;
  • «Я розумію, що ти зараз може почуватися по-різному, але це нормально для цієї ситуації»;
  • «Ця розмова є дуже важливою для вирішення цієї ситуації».

Як допомогти дитині подолати цей стан?

Пам'ятайте, що в цей час дитина переживає стрес та батьки можуть допомогти їм знайти спосіб подолати цей стан. Найперше, що ви можете зробити, нагадати, що треба бути добрими до себе.

  • Виявіть тригери. Допоможіть дитині розпізнати та почати відстежувати моменти, коли вона відчуває стрес, а також відшукати закономірності в її реакції. Що відбувалося в цей час? Що дитина думала, відчувала або робила перед тим, як відчула стрес? Після цього ви зможете разом дослідити, як запобігти таким ситуаціям або швидко розв’язати проблему.
  • Відповідайте любов’ю. Приділяйте дитині більше любові, часу та уваги. Слідкуйте за тим, чи впливає стрес на її здоров’я, поведінку, думки чи почуття. Не забувайте слухати її, говорити ласкаво та заспокоювати.
  • Будьте зразком для наслідування. Розкажіть дитині, як ви давали раду стресовим ситуаціям. Ваш досвід може надихнути дитину на пошук корисних звичок для подолання стресу.
  • Сприяйте позитивному мисленню. Дітям, особливо підліткам, легко почати думати про себе погано. Якщо ви чуєте від дитини фрази на кшталт «Я нічого не вмію», «Я не люблю себе» або «Я боюся виходити на вулицю», запитайте, що змушує її почуватися так, і нагадайте про те, чого вона досягла та як це зробила. Позитивне підкріплення від вас додасть дитині розуміння та впевненості в тому, що вона може впоратися зі стресовими ситуаціями.
  • Підтримуйте здорові звички. Сон і правильне харчування є вирішальними для зменшення стресу. Фахівці рекомендують дітям від 6 до 12 років спати від 9 до 12 годин на добу. Підліткам потрібно від 8 до 10 годин сну за ніч. Щоб захистити сон, обмежте використання гаджетів у темну пору доби та не тримайте їх у спальні. Що краще ваша дитина харчується та відпочиває, то легше вона зможе впоратися зі стресом.
  • Заохочуйте дитину проводити час на свіжому повітрі, грати та зустрічатися з друзями. Фізичні вправи, медитація та вправи на дихання корисні та допомагають зменшити рівень стресу. 

Слідкуйте за нами в Telegram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!

Читайте також: «Діти розповідають мені те, що не можуть казати батькам»: вчителька зі Сміли розкрила секрет успіху

 

Релокація бізнесу дитячих гойдалок