Євген Матвєєнко працює у Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Має дружину та маленького сина. Очолює молодіжний волонтерський рух у Смілі, є керівником молодіжного простору «Всі Свої». Також він амбасадор у фонді Родини Богдана Гаврилишина. Співорганізатор Благодійного Ярмарку у Смілі, де збирають кошти для українських захисників.
Редакція Сміла.City продовжує рубрику інтерв’ю «10 питань за 10 хвилин». Тож у такому форматі ми поспілкувались з Євгеном Матвєєнко та дізнались більше про його діяльність.
Ми знаємо, що діти з молодіжного простору добре до вас ставляться та довіряють вам. Чи складно заслужити довіру дітей та знайти з ними спільну мову?
- Насправді важко сказати, що всі до мене гарно ставляться. З приводу довіри, то дійсно важко. Я знаю дуже багато батьків, які в мене запитують, яким чином ти це робиш, як ти змушуєш їх підмітати, яким чином вони до тебе ідуть. Насправді ніхто нікого не змушує, ідуть вони до мене самі. Іноді я навіть виганяю їх. З приводу їхнього ставлення до мене, то я знаю, що багато хто добре ставиться, але за всіх не можу сказати точно.
В основному я працюю з підлітками 14-18 років. Як правило, це такий життєвий період, коли діти можуть трохи відбиватись від рук і робити різні дурниці. Моя задача зокрема в тому, щоб вони цих дурниць робили менше, а вже зроблені помилки використовували як досвід і не повторювали їх.
Молодіжний простір "Всі Свої"Фото: facebook.com/euhen
11 серпня знову відбудеться благодійний ярмарок. Як готуєтесь і які очікування від події?
- Готуємось так само планово. У нас дійсно дуже класна команда. Хочу від себе додати, що це буде більш не благодійний ярмарок, як для збору коштів, а певно, що це буде захід для дітей та молоді. Тобто першочергова ціль цього ярмарку - дійсно зробити класний захід для дітей та молоді, щоб вони змогли відпочити та відволіктись. А вже додаткова ціль - це збір коштів для наших хлопців на тепловізор.
Готуємось нормально: написали план, список, організували команду, поставили відповідальних за різні процеси, локації.
Чи є у вашому житті люди, які вас надихають та мотивують у всьому. Можливо, із відомих людей є приклад для наслідування?
- Безумовно є люди, які надихають. Це в першу чергу моя дружина та маленький син. Коли приходиш втомлений з роботи і бачиш, як тобі посміхається син, то це дуже надихає і хочеться далі щось робити. Також коли бачу випускників молодіжного простору, які тобі дякують, які якимось чином реалізовують себе вже в дорослому житті і ти бачиш результат, це також надихає. Молодіжний простір - це така робота, яку не можна помацати сьогодні, тобто у цей же день результату ніякого не принесе ця робота. Але в періоді 5-10 років це відчувається.
Зараз багато хто виїхав за кордон через війну, але там в чатах наших пишуть, що хочуть до нас, хочуть повернутися, це надихає. Значить недарма ми робимо усе. Якщо ми говоримо про кумира, то, мабуть, такої людини немає. У дитинстві звичайно персонажі, які подобалися у різні періоди, але одного такого, щоб там постери чи плакати вішати з його фото, то такого не було.
Євген з дружиноюФото: facebook.com/euhen
Як ви стали керівником молодіжного простору «Всі Свої». Чим для вас є ця організація?
- Усе починалось з ідеї, як і більшість всього, що ми робимо. Гарна ідея притягує гарних людей, які вірять в цю ідею і реалізовують її. Починало нас троє осіб: я, випускниця школи волонтерів на той момент та волонтер Корпусу, який спеціалізувався саме на молодіжному розвитку. Школа волонтерів існувала ще раніше, але от при мені це три людини, які були такими фундаментами та створили щось більше - волонтерський центр. І зараз це переросло у молодіжний простір. Це велика робота насправді. На жаль, зараз цієї команди немає разом, але ми часто спілкуємось та підтримуємо один одного в чатах, соціальних мережах.
Знаєте, як кажуть: «Коли ти хочеш знайти хорошу роботу, знайди собі оплачуване хобі». У мене хобі поки не оплачуване, але це дійсно те, що приносить мені задоволення. Дуже часто буває так, що я проводжу в молодіжному просторі більше часу, ніж з родиною, що не дуже добре звісно в плані особистого життя. Дружина звісно підтримує мене у цій діяльності. Більше того вона бере участь часто у підготовці чи організації різних заходів. Я впевнений, що коли мій син підросте, то буде разом з нами проходити ці всі тренінги, дозвілля і все інше. Тобто дружина мене абсолютно підтримує і за це я дуже дякую їй.
Молодіжний простір "Всі Свої"Фото: facebook.com/euhen
Ваша робота та волонтерська діяльність пов’язані з постійним спілкування з різними людьми, це може виснажувати. Чи було у вас емоційне вигорання?
- Емоційне вигорання у мене було, коли стався перший карантин в 2020 році. У нас тоді передчасно забрали волонтера Корпусу Миру в США. Це була організована поїздка. Відповідно під час карантину були заборонені заходи. Тоді у мене було емоційне вигорання в плані того, що ми усе створювали, будували щось і в один момент почався карантин і все забрав у нас. Під час війни у мене не було такого стану. Зараз ми відчуваємо навпаки, що ми більш об’єднались, хоча деякі виїхали. Але зараз ми долучили молодь-переселенців, які до нас завітали в місто. Це трішки так розбавляє нашу команду новими ідеями, знайомствами, тому про вигорання зараз мова не іде це точно.
У 2020 році це була дійсно депресія більш ніж півтора місяця. Коли в один момент у тебе забирають все, що ти будував і створював, у що вкладав душу, для мене це було важко. Тоді я взяв відпустку, займався своїми справами».
На жаль, час нашого інтерв’ю закінчився і гість не вклався у 10 хвилин, тому за правилами нашого проекту саме він платив за каву. Але розмова з гостем виявилася дійсно цікавою.
На нашому сайті ви зможете побачити ще не один сюжет про Євгена Матвєєнка, його проєкти та діяльність.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
