20 червня кожного року відзначається важлива подія – Всесвітній день біженців. Таку дату започаткувала Організація Об’єднаних Націй 4 грудня 2000 року. Подія має за мету привернення уваги суспільства до труднощів людей, котрі змушені тікати з Батьківщини через конфлікти або/та низький рівень життя; наголошення на силі характеру переселенців; залучення людства до співчуття та покращення їхнього перебування на чужій території.
Ще у 2014 році в Україні сотні тисяч людей змушені були покинуті свої домівки у зв’язку з російською окупацією Криму та деяких районів Донецької та Луганської областей. А в 2022, після повномасштабного вторгнення росії на землі нашої Батьківщини, не менше семи мільйонів українців стали біженцями, отримавши притулок у багатьох європейських країнах, США, Канаді тощо.
Тож до цієї важливої і вкрай сумної дати редакція Сміла.City підготувала інформацію про війни, розпочаті державою-терористом за останні 30 років, щоб кожен пам'ятав, із яким пекельним злом ми боремося.
Фото: З мережі "Інтернет"

Окупація Придністровʼя росією (11.1990-07.1992)
Після проголошення незалежності Молдови частина країни, у якій на той момент розміщувалась військова база з російською 14-тою армією, заявила про власний суверенітет, котрий насправді одразу ж перетворився на керований російським генералом Лєбєдєм режим. Розпочалася війна, у результаті якої Придністров’я перетворилося на сіру зону, не визнану ніким, зі зруйнованою економікою та міжнародною ізоляцією.
За оцінками експертів, загалом у конфлікті загинуло близько тисячі людей, кількість поранених наближається до трьох тисяч.
Фото: З мережі "Інтернет"
Наразі міжнародна спільнота визнає Придністровський регіон частиною Молдови, проте ця держава не має контролю над територією. Водночас незалежність «Придністровської Молдавської Республіки» визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору – Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах.

Югославські війни (1991-2001)
Югославські війни (або Війна в Югославії) — низка збройних конфліктів, що відбувалися на території колишніх республік Югославії у період між 1991 та 2001 роками і були проявом прагнення народів Югославії здобути державну незалежність. Переважно сербські сили всіляко намагалися не допустити цього. Війни відбувались на території шести колишніх республік Югославії і призвели до перетворення їх на незалежні країни. Безпосереднім результатом конфлікту стало проголошення сьомої незалежної держави Косово. Югославські війни стали одним із наймасштабніших збройних конфліктів XX століття, вони супроводжувались значними руйнуваннями, жахливими людськими жертвами та великою кількістю скоєних військових злочинів. З 1992 по 2003 роки 1,6 тисячі російських "миротворців" у складі сил ООН перебували в Югославії. 1999 року близько чотирьох тисяч російських солдатів відправлено до Косово.
Одна лише громадянська війна в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках, котру відносять до Югославських воєн, забрала життя близько 98 тисяч осіб. Серед них 55 % становили військовослужбовці протиборчих армій, а 45 % - цивільне населення.
Фото: З мережі "Інтернет"

Громадянська війна в Грузії, також відома як Південноосетинська війна (12.1991-01.1993)
російські військові не лише воювали в Абзахії і Грузії, а ще й постачали зброю в ці країни незадовго до конфлікту. До початку громадянської війни рф озброїла грузинські, осетинські та абхазькі ополчення, тобто надала зброю всім сторонам, щоб посилити конфлікт.
В бойових зіткненнях загинули понад 2 тисячі добровольців з різних кавказьких республік, ще 2,5 тисячі отримали поранення. Грузинська сторона втратила близько 169 військових, поранено 947. росія втратила 46 з 500 своїх солдатів. Серед цивільного населення Грузії вбили 224 мирні жителі, 15 зникли безвісти, 547 було поранено.
Втручання рф призвело до політичної нестабільності в регіоні, періодичних фінансових, економічних та соціальних криз, що тривають донині.
Фото: З мережі "Інтернет"

Війна в Абхазії (08.1992-09.1993)
14 серпня 1992 року росія спровокувала війну між абхазькими сепаратистами та урядом Грузії, підтримавши перших. російська зброя опинилася в руках абхазців: літаки бомбили цивільні об’єкти на території, контрольованій Грузією; військові судна держави-агресора були надані для обстрілу Сухумі. Війна закінчилася відокремленням Абхазії від Грузії, чого і хотіла рф.
За рік війни з абхазького (підтриманого країною-терористом) боку вбито 2220 військових.
Фото: З мережі "Інтернет"

Громадянська війна в Таджикистані (05.1992-06.1997)
У війні в Таджикистані взяли участь 33 600 російських силовиків, з них 26,6 тисячі – від міністерства оборони рф та сім тисяч – від фсб. Загинуло 302 особи, з них 104 — військовослужбовці-прикордонники. Під час війни Таджикистан і Сили об’єднаної таджицької опозиції втратили понад 60 тисяч осіб.
До кінця війни Таджикистан перебував у стані тотального занепаду та був "відкинутий" у минуле на десяток років. Близько 1,2 мільйонів осіб стали біженцями всередині та за межами країни.
Фото: З мережі "Інтернет"

Перша російсько-чеченська війна (1994–1996). Друга російсько-чеченська війна (1999–2009)
У той час, як росія «допомагала» іншим країнам у втраті суверенітету і підсилювала сепаратистські настрої, у самій недодержаві чеченський народ намагався отримати незалежність, що і спровокувало жорстоку війну. Кампанія 1994–1995 років завершилася руйнівною битвою за Грозний. російські війська спробували взяти під контроль гірські райони Чечні. Незважаючи на кількісну перевагу в живій силі та озброєнні, воїнів "другої армії світу" вщент розбили партизани. Деморалізація і неприйняття суспільством жорстокої війни змусили уряд Бориса Єльцина припинити вогонь в 1996 році.
Унаслідок бойових дій велика кількість чеченських населених пунктів була знищена, під час Першої російсько-чеченської війни загинуло близько 120 тисяч чеченців, значна частина з яких — діти. Близько 200 тисяч отримали поранення. Також майже половина населення Чечні стала біженцями.
Друга російсько-чеченська війна велася з літа 1999 до весни 2009 року. Бойові дії розгорнулися у Чечні та прикордонних регіонах Північного Кавказу. Перша фаза війни тривала до весни 2000 року та закінчилася встановленням проросійського чеченського уряду. Втім, це не завершило боротьбу. Наступні 9 років російські спецслужби вели війну проти повстанського руху на Північному Кавказі. Журналістка з українським корінням Анна Політковська написала книгу про ці події та була цинічно вбита на День народження путіна у 2006 році. На її честь названо залу Європейського Парламенту у Брюсселі.
За офіційними даними рф, до лютого 2001 року в ході бойових дій загинуло близько однієї тисячі мирних жителів. За оцінкою міжнародної неурядової організації "Міжнародна амністія", до 2007 року у війні загинуло 25 тисяч цивільних.
Фото: З мережі "Інтернет"

Російсько-грузинська війна (2008)
8 серпня 2008 року російські війська, як завжди, під приводом «захисту населення» розпочали вторгнення до Грузії з територій сепаратистських республік Північної Осетії та Абхазії. Протягом п’яти днів літаки агресора завдали понад 100 ударів по грузинських містах. Бомби скидалися на цивільні райони, вбивали і ранили невинних людей. Відтоді Південна Осетія є невизнаною республікою під контролем рф.
За даними Південної Осетії, загинуло 365 осіб їхніх цивільних. Грузія стверджує про 224 загиблих мирних, 15 зниклих безвісти, а також зазначає, що 547 громадян отримали поранення. Різні джерела говорять, що внаслідок російсько-грузинської війни 192-230 тисяч осіб стали біженцями.
Фото: З мережі "Інтернет"

Вторгнення в Сирію (2015–2022)
Вторгнення росії стало вирішальним моментом у громадянській війні в Сирії, що почалася 2011 року. Ще на початку 2015 уряд президента Сирії Башара Асада був приречений на крах. Зброя країни-агресора, її повітряна підтримка, а також війська підсилили диктатуру Асада та зруйнували життя мільйонів людей. Це втручання в останній момент допомогло узурпатору досягти військової переваги над повстанцями до кінця 2017 року і підтримує його донині.
За період війни в Сирії половина населення залишила країну.
Фото: З мережі "Інтернет"

Друга карабаська війна (з 11.2020). Протести в Казахстані (01.2022)
Під час Другої карабаської війни за 44 дні азербайджанська армія зайняла значну частину територій, які були під контролем вірменських сил з 1994 року. Загинули близько 7 семи тисяч військових і понад 160 цивільних, сотні людей були поранені. Бої припинилися за посередництва москви, коли лідери Азербайджану та Вірменії підписали угоду, складену путіним.
Відповідно до неї, аби "стежити за перемир’ям" росія надіслала на територію Нагірного Карабаху близько двох тисяч військових, 90 бронетранспортерів і 370 одиниць військової техніки. Попри те, що в угоді прописана точна кількість солдатів і військової техніки, в регіоні були зафіксовані ніде не вказані російські танки, бойові гелікоптери і навіть ракетні установки «Град».
Знищені оселі цивільних під час Другої карабаської війниФото: З мережі "Інтернет"
На прохання президента Казахстану в січні 2022 року росія направила 1480 військовослужбовців Повітряно-десантних військ у Казахстан для придушення протестів. Фактично це була публічна демонстрація усьому світу готовності російських силовиків до вторгнення в Україну та швидкого загарбання чи знищення центрів прийняття рішень.
Протест у КазахстаніФото: З мережі "Інтернет"

російсько-українська війна (2014-зараз)
Навесні 2014 року росія окупувала Крим та спробувала створити «народні республіки» на сході, півдні та в центрі України. Громадяни рф під виглядом «руху за незалежність» захопили владу в Донецьку та в Луганську за підтримки військ агресора. Україна розпочала антитерористичну операцію. Після важких боїв у 2014 та 2015 роках непроголошена війна на сході України перейшла у стан «замороженої». 24 лютого 2022 року росія офіційно напала на Україну, назвавши це «спеціальною воєнною операцією».
Дані Агенства ООН у справах біженців свідчать, що понад 8,1 мільйона українців стали біженцями з моменту повномасштабного вторгнення сусіда-терориста.
Фото: З мережі "Інтернет"