18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Редакція Сміла.City зібрала факти про знищення кримськотатарської нації, скоєне радянською владою, адже вважаємо, що українцям треба пам'ятати про цей злочин проти людства, підтримувати родини постраждалих і не забувати, з яким жорстоким ворогом ми воюємо.
Чому почалася депортація?
Радянська влада звинуватила весь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До того ж більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР.
Фото: З мережі "Інтернет"
Як відбувалося масове виселення?
Увечері 17 травня радянські солдати на вантажівках приїхали до сіл, і відомі своєю гостинністю татари пропонували їм розділити стіл. Проте "гості" почали прикладами виганяти людей із будинків. Заявлені дві години на збори практично нікому не давалися: зазвичай це було 10-15 хвилин, а часом ще менше: в Ак-Баші – 7 хвилин, у Бахчисараї – 5. О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Кожній сім’ї дозволяли взяти з собою до 500 кг речей. Потім народ зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км).
Фото: З мережі "Інтернет"
Скільки татар не витримали дороги?
Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху. Берія доповідав з Ташкента, що в дорозі померла 191 людина. Проте це число зовсім не відповідає дійсності. Люди, яких у дорозі годували тільки один раз на день, вмирали як від голоду, так і від спраги, від задухи, від різноманітних хвороб, навіть від неймовірного стресу. За підрахунками істориків, за час транспортування загинуло понад 7,8 тисяч людей.
Фото: З мережі "Інтернет"
Скількох людей депортували?
За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар, — більше 423 тисяч.
Фото: З мережі "Інтернет"
Спецпоселенців відправляли до тифозних радгоспів
Ще до прибуття складів на місця призначення до Москви було відправлено телеграму про те, що жоден населений пункт Керменинського району Узбекистану не готовий до прийому поселенців. Причина – поширення в регіоні двох особливо небезпечних та заразних форм тифу. Кримських татар відправили до радгоспів, які страждали від хвороби, де вони без медичної допомоги помирали цілими сім'ями. У 1944-1948 роках смертність серед переселеного народу була майже в 7 разів вищою за народжуваність.
Фото: З мережі "Інтернет"
Почалося масове забуття
Після депортації у Криму почали перейменовувати кримськотатарські назви сіл, селищ, районів та міст. Змінили свої назви 90% населених пунктів, тобто понад 1000. У 1945 році радянська влада скасувала національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР (автономну радянську соціалістичну республіку). На її місці створили Кримську область. Згодом туди почали масово звозити нових мешканців з Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей (територія росії). Зрозуміло, що саме кримські татари є корінним народом Кримського півострова, а Крим є їхньою історичною батьківщиною.
Фото: З мережі "Інтернет"
Почався національний рух кримських татар за повернення додому
Кримські татари були вимушені залишатися у Центральній Азії, куди їх депортували, упродовж кількох десятиліть (майже 50 років). Почався потужний національний рух кримських татар за повернення до Криму. Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. З того ж таки 1989 року кримські татари почали повертатися в рідні краї. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди.
Фото: З мережі "Інтернет"
Депортацію визнали геноцидом кримських татар
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 9 травня 2019 року депортацію визнала геноцидом Латвія, 6 червня 2019 року — Литва, а 10 червня того ж року — Канада.
Фото: З мережі "Інтернет"
