«Децентралізація принесла чимало позитивних змін у Балаклеївську громаду. Від початку реформи вдалося втілити в життя багато цікавих проєктів, але на заваді реалізації частини з них стала епідемія коронавірусу, а тепер і війна. Ці події значно вплинули на буденне життя громади та суттєво його змінили», – каже голова громади Олена Благовісна.
Саме до неї Сміла.City звернулася з проханням розповісти, як живе громада після децентралізації і які проєкти на покращення життя її мешканців були реалізовані в громаді за час реформування.
Фото: Сміла.City
Також ми поспілкувалися з головною бухгалтеркою відділу бухгалтерського обліку та звітності Наталією Максименко і провідним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму, зовнішніх зв’язків та охорони здоров’я Балаклеївської сільської ради Оленою Громовою.
Знайомство з громадою
До складу Балаклеївської громади входить шість сіл, адміністративний центр – село Балаклея. Децентралізація у громаді відбувалася у два етапи. Балаклея, Мале Старосілля та Теклине об’єдналися в одну громаду у 2018 році, а сусідні села – Костянтинівка, Будки та Плоске ввійшли до складу пізніше, у січні 2020 року.
Краєвиди села з гори КанючихиФото: Сміла.City
На 1 січня 2021 року кількість мешканців громади нараховувала 10 977 осіб. З початком війни громада прийняла пів тисячі переміщених осіб.
Балаклею від Сміли відділяє всього 12 кілометрів. Зручне розташування неподалік колишнього районного центру Сміли та пролягання через громаду дороги державного значення Н-01, говорить про зручне розташування майже у самісінькому серці Черкащини.
Ставок у центрі БелаклеїФото: Сміла.City
На території громади працює шість освітніх закладів, п’ять дитячих садочків, два заклади позашкільної освіти, сім закладів культури та шість бібліотек.
Серед підприємств найвідоміші:
-
ТОВ «Агро-Рось»,
-
КФ «Меркурій»,
-
парфумерно-косметична компанія ДНД,
-
кілька пилорам,
-
відділення Смілянського лісового господарства.
На балансі громади знаходиться лікарня та психоневрологічний інтернат.
Головою громади з жовтня 2020 року є Олена Благовісна, яка до цього два скликання поспіль працювала секретаркою сільради у Балаклеї та має педагогічну освіту за спеціальністю вчителя математики і фізики.
Фото: Сміла.City
На наповнення бюджету громади негативно вплинула війна
До повномасштабної війни громада була самодостатньою та не дотаційною. Цього року отримала дотацію, адже через війну доходи зменшилися. Інвесторів, які б підтримували громаду постійними фінансовими вливаннями, тут немає. І це є одна з болючих проблем місцевого самоврядування. З місцевого бюджету кошти виділяються на утримання комунальних закладів та частково на розвиток.
«До війни ми були самодостатні і субвенція надходила у повному розмірі. З початком війни зменшилися надходження від ФОПів. Є ФОПи, які частково припинили свою діяльність, тож надходження до громади стали менші», – коментує Наталія Максименко.
Після реформи самоврядування почалися стрімкі зміни в освіті
У Балаклеївській громаді працює шість закладів освіти та п’ять дитячих садків. Також на території громади є Будинок дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ «Старт» та комплексна ДЮСШ «Юність», де діти мають змогу займатися футболом, хокеєм на траві, легкою атлетикою та таеквондо.
Саме заклади освіти найпершими відчули зміни від децентралізації у Балаклеївській громаді.
«Якби не було війни, то ми взагалі були б в шоколаді. Громада наче дихати почала до війни. Таке фінансування було: і ремонти почали робити, і обладнання закуповували, і інтерактивні дошки, меблі, комп’ютери, отримали новий автобус. Життя налагоджувалося, але тут прийшла війна», – розповідає Олена Громова.
Покращення у ліцеї
Одним із перших масштабних проєктів, який вдалося реалізувати в громаді завдяки децентралізації, стало залучення коштів від міжнародного благодійного фонду UNICEF.
ЗЗСО Балаклеївський ліцей ім. Є. Я. ГугліФото: Сміла.City
Так у 2020 році в ліцеї ім. Є. Я. Гуглі замінили всі дверні блоки та відремонтували й переобладнали харчоблок їдальні. Для цього також частково залучили кошти освітньої субвенції з державного бюджету, яку виділяли на впровадження нової програми харчування школярів.
Оновлений харчоблок шкільної їдальніФото: фото з архіву Балаклеївської СР
Сьогодні у шкільній їдальні створені комфортні для дітей та працівників умови, а процес приготування їжі відповідає усім сучасним санітарно-гігієнічним нормам.
Так тепер виглядає оновлена їдальняФото: з архіву Балаклеївської СР
«Школа в коробці»
Ліцей також отримав допомогу від дитячого фонду ООН UNICEF — чотири набори канцтоварів «Школа в коробці». Кожен такий набір розрахований на 40 учнів. Вага одного боксу майже 48 кілограмів.
Набір містить велику кількість різних шкільних та канцелярських предметів: маркери, пензлі, крейда, ручки, олівці, лінійки, зошити, допоміжні матеріали для вчителя тощо.
Проєкт «Школа в коробці» розроблений UNICEF для підтримки дітей, які постраждали від військового конфлікту в Україні, та педагогів.
Інноваційні школи Черкащини
Ще до епідемії коронавірусу і війни ліцей став одним з 29 освітніх закладів області, які брали участь у цільовій програмі «Інноваційні школи Черкащини», що реалізувалася за підтримки голови Черкаської ОДА.
Програма спрямована на створення належних умов для діяльності інноваційних шкіл та забезпечення якісної освіти учнів. За короткий термін у навчальному закладі було зроблено чимало: значно покращено матеріально-технічну базу та науково-методичну роботу закладу, встановлено ліхтарі та проведено зовнішнє освітлення, перекрито дах, який до того 12 років протікав. Роботи виконувалися співфінансуванням від сільської ради, тодішньої Смілянської районної ради та за сприяння депутата ВРУ.
В коридорі біля їдальні замінили рукомийники, встановили дозатори для мила та сушарки для рук, а над аварійними виходами за правилами пожежної безпеки встановили 14 табличок з написом «пожежний вихід».
В коридорі на першому поверсі біля майстерні, бібліотеки та гардеробної облаштували щитову, а стіни кабінету та двері відповідно до правил пожежної безпеки облаштували з вогнетривких матеріалів. Поряд з кабінетом бібліотеки відкрили тренажерну кімнату.
Щоб відповідати всім стандартам і вимогам НУШ, у ліцеї залучали кошти з бюджету ТГ, районної ради, кошти державної освітньої субвенції, завдяки яким зробили ремонт, придбали мультимедійне обладнання, нові парти та стільці, жалюзі на вікна, стенди тощо.
За кошти Державного фонду регіонального розвитку, які виділялися для покращення матеріально-технічної бази інноваційних шкіл Черкащини, в рамках Концепції нового освітнього простору було відремонтовано та осучаснено кабінет хімії, іноземної мови, біології, два кабінети інформатики та інформаційно-комунікативних технологій.
Подібні зміни відбулися і в Костянтинівській спеціалізованій школі, де закупили посуд для харчоблоку, підготували початкові класи відповідно до вимог НУШ та придбали посудомийну машину.
Віддали автобуси – отримали взамін два
На початку великої війни жителі Балаклеївської громади віддали на потреби ЗСУ два шкільні автобуси. Один з них громаді згодом повернули.
Ще два автобуси отримали в рамках програм. Один – від французького донора TRANSDEV LOCATION DE VEHICULES зараз чекає ремонту та використовуватиметься для потреб громади і підвезення учнів до навчальних закладів.
Ще один новенький автобус марки Ataman D093S2 отримали завдяки обласній програмі «Шкільний автобус на 2016-2024 рр» та місцевому співфінансуванню.
Тож учні шкіл, які і раніше, забезпечені повноцінним підвозом до закладів освіти.
Побудували укриття
Навчальний процес цієї осені в освітніх закладах громади розпочався очно. У Балаклеївському ліцеї перед початком нового навчального року за кошти місцевого бюджету побудували укриття. На його побудову з нуля витратили 5.5 мільйонів. Широке, просторе, новеньке сховище відповідає всім вимогам.
У школі села Костянтинівка ще минулого року навчання дітей відбувалося за змішаною формою. Торік там обладнали укриття у підвалі, а цьогоріч провели ремонт на суму майже 1,5 мільйона, яку виділили з місцевого бюджету.
Покращили комунальну сферу громади
Перед епідемією коронавірусу та війною у громаді встигли провести ремонти окремих доріг, утворили комунальне підприємство «Добробут», яке займається вивезенням сміття, прибиранням кладовищ, розчищенням чагарників, покосом трави, оранкою городів та наданням інших комунальних послуг на території громади.
Новий щепоріз для КП "Добробут"Фото: balakleivska-gromada.gov.ua
Цьогоріч для комунального підприємства відповідно до програми «Поводження з твердими побутовими відходами на території Балаклеївської сільської ради», за кошти бюджету сільської ради, вдалось придбати автомобільний причіп та новий агрегат щепоріз для подрібнення відходів деревини і деревообробки. Щепоріз дозволяє знизити витрати на перевезення зрізаних дерев, а матеріал переробки ідеально підходить в якості палива для котлів, тобто його використовують для заготівлі дров на опалення комунальних закладів громади.
Відкрили ЦНАП
Створення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в об'єднаних громадах підвищує доступність та ефективність надання адмінпослуг на місцевому рівні.
Фото: Сміла.City
ЦНАП у Балаклеївській громаді відкрили у 2019 році. Його створення стало можливим завдяки фінансуванню з місцевого бюджету (ремонт приміщення та заробітна плата спеціалістів) та участі у Програмі «U-LEAD з Європою», яка забезпечила ЦНАП меблями, обладнанням, матеріально-технічними засобами, а фахівці новоствореного ЦНАП пройшли відповідне навчання.
Сьогодні ЦНАП громади видає також закордонні паспорти.
Наразі у ЦНАП мешканці громади та суб’єкти господарювання мають можливість отримати 146 видів послуг у 12 сферах діяльності. У тому числі через Центр надається 25 платних послуг, а кількість звернень мешканців громади до Центру постійно збільшується.
Для потреб ЦНАП придбано робочу станцію для виготовлення ID-карток та закордонних паспортів, вартість якої становить близько 290 тис. грн.
Фото: balakleivska-gromada.gov.ua
А нещодавно у рамках проєкту «Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб» у сільській раді було облаштовано додаткові робочі місця для працівників за напрямком соціального захисту населення.
Цей проєкт реалізується БО «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Завдяки цій допомозі вдалося отримати необхідне обладнання.
Що цікавого подивитися в громаді: найдавніший монастир, столітній вітряк та краєзнавчий музей
Поблизу села Мале Старосілля збереглася печера Ірдинського Виноградського Успенського монастиря та зруйнована підземна церква. Підземна келія Ірдинського Виноградського Успенського монастиря у Чорному лісі, поблизу села Мале Старосілля – єдина вціліла келія від колись розташованого тут монастиря, найдавніші згадки про який датуються 1622 роком. Насправді невідомо, коли і ким був побудований монастир. Але відомо, що він є одним із сімох монастирів, які залишилися на правобережжі України під час знищення поляками православ'я та насадження уніатства. Вцілілий за часів панування на нашій землі поляків, монастир не зміг вціліти за радянських часів. Відтак тут утримувалися хворі на лепру, а пізніше було збудовано психоневрологічний інтернат, який місцеві жителі досі називають «лепрозорієм». Говорять, що в цьому монастирі переховувався свого часу син Богдана Хмельницького – Юрій.
Ще у громаді можна відвідати вітряний млин у селі Теклине, який знаходиться на межі Теклиного і Орловця. Млин тут з'явився у далекому 1907 році. Збудував його місцевий житель Василь Манько, який належав до малоземельних селян і володів однією десятиною землі.
Вітряний млин у с. Теклине
Новозведений вітряк додався до ще семи вітряків, які діяли на території тодішньої слободи Теклине та забезпечували переробку збіжжя для 1 142-х жителів із 220 дворів.
До німецько-радянської війни 1941-1945 років мірошником у вітряку працював син власника — Андрій Васильович Манько, який загинув на фронті. Під час німецької окупації млин не працював, а при відступі ворожої армії був замінований. Розміновували його радянські війська в останній момент, адже вітряк, що стояв на сусідньому пагорбі врятувати не встигли. Не уціліли і інші вітряні млини, яких на початку війни у слободі нараховувалося п'ять. Таким чином, вітряний млин Василя Манька був єдиним уцілілим із великої когорти вітряних млинів слободи.
У повоєнні роки вітряний млин працював безперервно до 1950-го року, а його послугами користувалися не тільки місцеві жителі, а й мешканці сусідніх сіл. Вітряком опікувалися внуки В.І. Манька — Артем та Яків Маньки.
У 60-80-х роках вітряк простоював та був доведений до критичного стану. Відновили його лише у 1990 році силами місцевої громади та депутата сільради Петра Придатка. На II поверсі споруди відвели куточок для висвітлення історії вітряка, встановили табличку з ім'ям його першого власника та ентузіастів, які реставрували його до 1990 року. Оновлений вітряк став осередком культурного життя села, з'явилася традиція проводити біля нього свято Івана Купала.
Фото: mandry.ck.ua
У 2007 році жителі громади святкували 100-річний ювілей вітряка. Теклинський вітряк має унікальну конструкцію і належить за своїм типом до стовпових (стрижневих) та обертається всім корпусом навколо масивного стовпа, закопаного глибоко в землю. Чотирикутний, каркасний вітряк має рідкісну триярусну конструкцію, що дозволяє йому бути вищим, стрункішим і мати суттєво довші крила. Цей вітряк єдиний в Черкаській області, на якому збереглася парусна система крил.
Оригінальність будівельної конструкції та млинарських механізмів, а також добра збереженість унікальної господарсько-виробничої будівлі, засвідчує високий рівень розвитку традиційного вітряного млинарства періоду його найвищого розквіту. Вітряк у Теклиному одна з найперспективніших пам'яток історії, культури, архітектури, науки і техніки не тільки в селі, а й на Черкащині загалом, а зручне розташування ( поблизу траси Сміла-Київ), мальовничий краєвид і повна збереженість сприяє тому, щоб вітряк став об'єктом туристичної інфраструктури Черкаського краю та гордістю громади.
Нещодавно у відремонтованого вітряного млина з'явився власний QR-код, відсканувавши який можна послухати цікаву історію аудіогіда.
Плани на майбутнє – розвиток зеленого туризму
До вітряка, печери зруйнованого монастиря, місць бойової слави періоду Другої світової війни та краєзнавчого музею можна організовувати екскурсії. Тут буде що подивитися. Вже є розроблені туристичні маршрути, керівники місцевих музеїв проводять екскурсії та можуть розповісти багато цікавого про громаду та її минуле.
У 2019 році житель села Мале Старосілля Олександр Михненко видав друком книгу «Історія села Мале Старосілля». У ній чоловік зібрав архівні довідки, розповіді односельчан, фотографії, мапи та анотації до них. Над книгою Олександр Михненко працював 2,5 роки. Видання побачило світ у кількості 70 примірників.
Книга Історія села Мале Старосілля
Загалом на території Балаклеївської ТГ знаходяться 23 об’єкти культурної спадщини місцевого значення.
Тільки у Балаклеї серед пам'яток монументального мистецтва нараховується дві братські могили радянських воїнів у центрі села та на цвинтарі, пам'ятник воїнам-односельцям, серед пам'яток археології — два кургани, городище та поселення пізнього середньовіччя і городище чорноліської культури; місце бойових дій 1941-1944 років, у с. Теклине — пам'ятник воїнам-односельцям, братська могила радянських воїнів, курган «Червона могила»; поселення зарубинецької культури та скіфського часу; у с. Мале Старосілля — пам'ятник воїнам-односельцям, дві братські могили радянських воїнів, Виноградський Успенський монастир, городище, печерний комплекс Успенського Ірдинського Виноградського монастиря та територія монастиря із залишками валів та монастирським цвинтарем, комплекс підземних споруд Ірдинського монастиря, курган, пам'ятний знак жертвам голодомору 1932-1933 років та місце бойових дій 1941-1944 років.
«На основі цього надбання можна розвивати туризм у громаді та включити ці пам’ятки до туристичних маршрутів, адже в нас є що показати, треба тільки довести все це до ладу. А це дуже великий обсяг роботи, бо потрібні кошти на відновлення, реставрацію та догляд за пам'ятками, щоб їх можна було показувати гостям. Це цікава справа і вона може приносити користь для місцевого бюджету. Тож сподіваємося, що зможемо втілити ці плани в життя. У нас є люди, які можуть розповісти історію кожної пам'ятки і організувати цікаву та пізнавальну екскурсію», – ділиться планами на майбутнє Олена Громова.
Молодь — це інвестиція в майбутнє: як в Балаклеївській громаді будують молодіжну політику
Вислів «молодь – це наше майбутнє» чув кожен з нас. Юні, молоді, активні та готові діяти люди рухають життя в громаді. В їхні голови частіше приходять нові та творчі ідеї. Вони готові творити та не бояться змін. Громада має турбуватися про них, але і юне покоління повинне включатися у життя громади.
Що потрібно для того аби молоді люди активно брали участь у житті громади, як розвивається молодіжна політика під час війни та про проєкти, які вдалося реалізувати за останній рік у Балаклеївській громаді у сфері розбудови молодіжної політики Сміла.City поговорила з провідною спеціалісткою відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму, зовнішніх зв’язків та охорони здоров’я Балаклеївської ТГ Вітою Чернаєнко.
За досвідом роботи з молоддю їздили у Золотоношу
«Про розвиток молодіжної політики у громаді говорили ще від початку створення нашого відділу, але ніяких конкретних дій не було. Якось до цього не доходили руки. У цьому році та й з початком війни ця проблема стала гостро актуальною», – каже Віта Чернаєнко, яка вже 4 роки працює провідною спеціалісткою вищезгаданого відділу.
Щоб перейняти досвід ефективної роботи з молоддю, глянути як в інших громадах організована ця робота, спеціалісти відділу і сільради їздили до Золотоноші, де ще до війни почала працювала молодіжна рада, а також відкрито молодіжний артпростір. Молодь тут бере участь у грантах, які допомагають реалізовувати задумані проєкти у своїй громаді.
«Враження отримали неймовірні. Молодіжний артпростір у Золотоноші діє у місцевому будинку культури. Там є студія звукозапису, клуб журналістики, кімната для занять музикою, літня сцена та майданчик з гойдалкою та артмеблями надворі – і все це зроблено руками молоді. Ми захопилися цією ідеєю і вирішили у себе в громаді спробувати зробити щось подібне», – розповідає Віта Чернаєнко.
Free Space — перший крок активізації молодіжного руху в громаді
У червні цього року у Балаклеївській громаді запрацював молодіжний простір Free Space, який став середовищем спілкування, соціальних ініціатив, особистого розвитку, навчання, творчості та активного дозвілля для молоді.
Активісти молодіжного простору громадиФото: фото з Інстаграм сторінки молодіжного простору
Організували та відкрили молодіжний простір місцева активна молодь. Їхню ідею підтримала сільська голова Олена Благовісна.
У будинку культури в Балаклеї знайшли кімнату, за три тижні самотужки навели там порядок, власними силами зробили ремонт, облаштували приміщення на свій смак та підготували його до відкриття. Також відремонтували, пофарбували та осучаснили старі радянські меблі.
З придбанням фарби та необхідними будівельними матеріалами посприяла сільська голова. Місцеві підприємці Хоменко та Пугач зробили дерев’яні піддони, з яких виготовили меблі, два диванчики та багатофункціональний стіл.
Чим займається молодь у Free Space
Попри те, що молодіжний простір Free Space свою роботу розпочав нещодавно, вони вже двічі брали участь у написанні грантів – один від БФ МХП Громаді та ще один від ГО «Будуємо Україну разом» (БУР).
«Ми маємо свій графік роботи, але наразі працюємо за відсутності тривоги. Укриття у нас на ремонті. Завдяки керівництву громади та Будинку культури укриття ремонтується власними силами. Є приміщення, але його потрібно облаштувати», – розповідає провідна спеціалістка відділу.
Члени молодіжного активу придумали цікаву рубрику для Ютуб-каналу, де запрошені гості розповідають про цікаві професії для молоді. Ведучою стала 14-річна мешканка громади, дев’ятикласниця Аня Артеменко. Назвали рубрику «У Ані на дивані». Гостями ведучої Ані вже стали фотограф, програміст та боєць бригади «Лють» на позивний Дейл. Гостей для чергової програми шукає Віта Чернаєнко та керівниця молодіжного активу Тетяна Пугач.
Учасники молодіжного простору Free Space брали участь у благодійному ярмарку в рамках акції «Разом до Перемоги», яка відбулася 25 серпня на території Балаклеївського ліцею ім. Є. Гуглі. На ярмарку вони продавали сувеніри, заготівлі для яких надав місцевий підприємець, робили за донат аквагрим та тату, торгували цукерками та домашньою випічкою, а виручені кошти передали на потреби ЗСУ.
Підготовка до благодійного ярмарку
В молодіжному просторі проводять тренінги на цікаві та актуальні теми для молоді. Його учасники організовують екологічні акції, а ще знімають відео та висвітлюють діяльність свого молодіжного простору в кількох соціальних мережах. Глянути чим цікавим живе місцева молодь можна в Інстаграм, Ютуб та Тік-Ток: freespace_mp
«За місяць була зроблена колосальна робота. Приємно, що до молодіжного простору приєднуються діти ВПО, які з нетерпінням чекають кожної зустрічі зі своїми однолітками, а також діти з сусідніх з Балаклеєю сіл», – говорить Віта.
Основний і постійний актив молодіжного простору – це близько 13-15 осіб. Вся інша молодь приходить час від часу та бере участь в активностях, які їй до вподоби. Всі заходи, що проводять у Free Space, є безкоштовними, а ініціаторами та організаторами заходів є самі дівчата та хлопці, що відвідують молодіжний простір.
Хто такий молодіжний працівник та для чого він громаді?
Молодіжний працівник — це людина, яка працює з молоддю та має достатньо компетенцій і навичок, щоб об’єднати молодь довкола цілей та завдань молодіжної політики. Такої посади у Балаклеївській громаді немає, але вона повинна бути, бо це одна з умов реалізації молодіжної політики в громадах за умовами децентралізації.
«Наприклад, у Золотоніській громаді при службі у справах дітей є молодіжний працівник. Є молодіжна рада. У нас поки що все на рівні ініціативи. Тому ми хочемо, щоб у нас при Будинку творчості працював молодіжний працівник – людина, яка б відповідала за роботу з молоддю», – каже Віта Чернаєнко.
В майбутньому для повноцінної роботи з молоддю має діяти й молодіжна рада.Її у Балаклеївській громаді планують створити до нового року. Планується, що це буде офіційний дорадчий молодіжний орган при сільській раді. Тут буде молодіжний центр, а в селах громади будуть його філії. І при кожній філії буде член молодіжної ради, який відповідатиме за роботу місцевого осередку. Таким чином у громаді виховуватимуть відповідально-патріотичну молодь.
«Зараз акцент нашої роботи – в наближенні перемоги. І наша молодь в цьому плані настільки активна, що я ними щиро захоплююся, – ділиться Віта Чернаєнко. – Я від них набираюся таким позитивом, що приходжу додому натхненна і літаю як на крилах. Я їх всіх обожнюю. Моя дитина також відвідує молодіжний простір і я рада, що мій син не шукає себе у неправильних місцях, а хоче ходити саме сюди. Це для мене найвищий доказ того, що в плані розбудови молодіжної політики ми рухаємося в правильному напрямку».
Висновки
Тож, як бачимо, реформа місцевого самоврядування йде громаді на користь. Майже в кожній галузі життя громади можна побачити позитивні зміни, а в деяких вони, погодьтеся, суттєві.
Продовженню децентралізації в громаді завадила війна, проте тут вірять, що всі незавершені проєкти реформи вдасться реалізувати після Перемоги.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
