Весною та восени, як тільки настає суха і сонячна погода громадяни починають випалювати суху траву, сухостій, чагарники та сміття. Вони впевнені в тому, що своїми діями покращують врожайність ґрунту, хоча насправді тільки шкодять екосистемі, природньому середовищу, здоров’ю і самопочуттю своєму та інших людей, а також знищують все живе, що знаходиться у сухій траві.

Чим шкодить спалювання сухостою, чому його не можна спалювати і які штрафи передбачені за такі дії, яка є альтернатива і як запобігти пожежам в екосистемах Сміла.City розпитали в головного спеціаліста з екології управління ЖКГ Володимира Ковбаси та провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Черкаського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області Ірини Лисенко.

Чим шкідливе спалювання сухостою

Випалювання сухостою, сухої трави, залишків рослинності, листя призводить до того, що

  • гине мікрофлора та порушуються важливі біологічні процеси у навколишньому середовищі, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;
  • на відновлення верхнього родючого шару ґрунту потрібно п'ять-шість років;
  • постійне спалювання сухої рослинності призводить до втрати врожайності ґрунту;
  • знищується насіння і коріння рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, а інколи й верхні;
  • в повітря виділяються шкідливі для органів дихання речовини: мікрочастинки пилу, окисів азоту, чадний газ, важкі метали та канцерогенні сполуки. Бензопірен, наприклад, здатен викликати онкологічні захворювання, а діоксини є найшкідливішими речовинами, що виділяються під час спалювання сухої трави та листя.
  • при потраплянні у дихальні шляхи продукти спалювання сухої рослинності здатні викликати загострення хронічних хвороб у людей, що хворіють бронхітами, бронхіальною астмою, хворобами серця, алергіями тощо.

Куди можна використовувати сухостій

Прибираючи прибудинкові території сухостій треба вивозити на полігон. Також його можна компостувати, щоб отримати органічні добрива чи садову землю для власної присадибної ділянки.

Фото: pixabay.com

Відповідальність за спалювання сухостою

«Відповідальність за спалювання сухостою визначається ст. 152 «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів» Адміністративного кодексу України. Згідно цієї статті Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів — тягне за собою накладення штрафу:

  • на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - від 340 до 1 360 грн;
  • на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 850 до 1 700 грн.

Згідно цієї статті на порушників складається адміністративний протокол та накладаються стягнення», - розповідає головний спеціаліст з екології управління ЖКГ Володимир Ковбаса.

А що за межами міста?

За межами міста повноваження міської екологічної служби закінчуються і складати адміністративні протоколи на порушників тут має державна екологічна інспекція відповідно до ст. 77.1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків», де розрахунки залежать також від площі завданих збитків та ін.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким внесено зміни до ст. 77 КУпАП:

Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:

  • для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1 530 – 4 590 грн;
  • для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 4 590 – 15 300 грн.

Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:

  • для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 4 590 – 15 300 грн;
  • для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10 710 – 30 600 грн.

Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:

  • для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 3 060 – 6 120 грн;
  • для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 15 300 – 21 420 грн.

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

  • для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 6 120 – 12 240 грн;
  • для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 21 420 – 30 600 грн.

 

Фото: pixabay.com

Кримінальна відповідальність: можна потрапити за грати 

Згідно зі ст. 245 КкУ знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

  • штрафом від 5 400 до 9 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 91 800 до 15 3000 грн;
  • або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
  • або позбавленням волі на той самий термін.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:

  • позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Як екологічна служба дізнається про спалювання сухостою та інші порушення на території міста

«Найчастіше повідомлення про такі порушення надходять в телефонному режимі. Небайдужі сміляни фіксують порушення та повідомляють до диспетчерської служби міськвиконкому, а вже звідти інформацію передають до екологічної служби управління ЖКГ. Екологічна служба приймає повідомлення та реагує на нього. Також подібні порушення фіксують і самі спеціалісти управління ЖКГ як виїжджають на патрулювання чи на вирізку дерев або ж інші робочі завдання.

Раніше було патрулювання. Зараз чекаємо розпорядження про патрулювання. Зазвичай, такі патрулювання відбуваються навесні, коли спалюють сухостій, суху траву та ін. Або восени після збору врожаю. А так протягом року здійснюється моніторинг», - каже  Володимир Ковбаса. 

Повідомляти про випадки коли спалюють листя чи залишки рослинності можна черговому виконавчого комітету за номером: (04733) 2-00-01

Чому не можна провокувати пожежі в екосистемах

«Пожежі в екосистемах на відкритих територіях мають масовий і розповсюджений характер. Під час випалювання сухостою вогонь знищує не тільки рослини, дерева та тварин, а й будівлі та споруди, зазнають каліцтв і гинуть люди», - каже провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Черкаського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області Ірина Лисенко в коментарі Сміла.City.

Фото: pixabay.com

Причинами виникнення пожеж у природних екосистемах може бути - кинутий недопалок або сірник, розведення вогнища і необережне поводження з вогнем, роботи у лісових районах (утилізація сміття, будівництво і т. п.), випалювання трави на лісових галявинах. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина.

Фото: pixabay.com

Розпалювати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється! За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум'я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк.

Слід  пильно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні!

Правила безпеки під час виникнення пожежі в природних екосистемах

  • не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень;
  • не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
  • з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
  • гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
  • під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за допомогою голосу;
  • будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
  • після виходу із осередку пожежі негайно поінформуйте місцеву пожежно-рятувальну службу за телефоном «101» про місце, масштаб та характер пожежі.

Якщо ви помітили загорання в лісах, на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером «101».

Слідкуйте за нами в Telegram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!

 

 

 

 

«Словник перемоги» від Медіабатальйону Агенції «Або»