Панічні атаки є поширеним явищем: вони вражають до 11 % населення за рік. Більшість людей одужують без лікування, у деяких з них розвивається панічний розлад.
Давайте розберемось детальніше, що таке панічна атака, які є причини її виникнення, та як відбувається лікування.
Що таке панічна атака?
Панічні атаки - це раптові приступи сильного страху, які викликають серйозні фізичні реакції, коли насправді немає реальної небезпеки або вагомої причини. Атака займає 10-20 хвилин, однак тривалість залежить від широкого спектру факторів, у тому числі індивідуальних особливостей організму. Панічні атаки можуть бути дуже страшними. Коли вони відбуваються, людина відчуває, що втрачає контроль, божеволіє або може померти. Зовні це часто схоже на серцевий напад.
Причини виникнення панічної атаки
Ключовою причиною розвитку панічних атак є неврологічні порушення. Сьогодні справжні причини виникнення точно не визначені, але відомо, що каталізатором стану може бути як один, так і комплекс факторів, у тому числі. Наприклад:
-
Ряд психічних захворювань;
-
Деякі фізіологічні проблеми, пов’язані з серцевими патологіями: пролапс мітрального клапана, ішемія після інсульту, а також інші хвороби: гіпоглікемія, гіпертиреоз;
-
Як у відповідь реакція організму на прийом деяких медичних препаратів та стимулюючих засобів, у період гормональної терапії тощо;
-
Депресивні стани, що пов’язані з проблемами в особистому житті, втратою близьких людей, труднощами з роботою, а також іншими факторами, які щодня оточують людину;
-
Генетична схильність, вагітність, пологи, клімакс.
Ускладнене дихання при панічній атаці
Панічні атаки - симптоми:
-
відчуття загибелі або небезпеки, що насувається;
-
страх втрати контролю або страх смерті;
-
почуття нереальності або відчуженості;
-
швидкий, прискорений серцевий ритм;
-
тремтіння, озноб, кінцівки, що тремтять;
-
пітливість;
-
задишка або ком у горлі;
-
лихоманка;
-
нудота;
-
спазми в животі;
-
біль у грудях;
-
головний біль;
-
запаморочення, туман в голові, слабкість;
-
оніміння або поколювання кінцівок тіла.
У багатьох людей за все життя трапляється один або два напади паніки, і проблема ймовірно зникає, коли закінчується стресова ситуація. Але якщо несподівані напади паніки повторюються і викликають тривалі періоди постійного страху перед іншим нападом, може виникнути захворювання, яке називають панічним розладом.
Часті панічні атаки можуть бути страшними і суттєво вплинути на якість життя людини. Найбільше незручностей дарує сильний страх, що панічна атака повториться. Страх нових нападів може бути настільки сильним, що призводить до фобій. Найчастіше панічні розлади супроводжуються агорафобією - це страх перед відкритим простором і натовпом. Люди бояться опинитися в місцях або ситуаціях, з яких важко або незручно вибратися, або, де не нададуть своєчасної допомоги, якщо станеться панічна атака.
Лікування панічних атак
Деякі люди одужують без лікування, особливо якщо вони продовжують стикатися з ситуаціями, коли траплялися панічні напади. У інших людей, особливо без лікування, панічний розлад переходить у хронічну форму.
Існує багато лікарських препаратів, здатних усунути або значно зменшити тривожність, фобічне уникання, а також кількість та інтенсивність панічних атак.
-
Антидепресанти: різні класи — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН), модулятори серотоніну, трициклічні антидепресанти (ТАД) та інгібітори моноаміноксидази (ІМАО), — є однаково ефективними.
-
Бензодіазепіни: ці анксіолітичні засоби діють швидше, ніж антидепресанти, але з більшою ймовірністю можуть викликати фізичну залежність і деякі побічні ефекти, як-от сонливість, атаксія та проблеми з пам'яттю.
-
Антидепресанти в поєднанні з бензодіазепінами: ці препарати іноді застосовуються в комбінації на початку лікування. Дозу бензодіазепіну поступово зменшують після того, як антидепресант набуває ефективності.
Але панічні атаки часто відновлюються після припинення прийому препаратів.Тому ефективними є різні форми психотерапії. Наприклад експозиційна терапія або когнітивно-поведінкова.
Mindfulness і панічні атаки
Кажучи зі свого досвіду, при панічних атаках добре допомогає Mindfullness.
Mindfullness — це навичка звертати та повертати свою увагу до того, що в цей момент відбувається всередині та зовні: у тілі, у думках, у почуттях, у просторі. Це тотальна увага абсолютно до всього, що знаходиться навколо вас.
Наприклад, дуже дієвою є вправа "П’ять почуттів". Її суть у тому, щоб виконувати п'ять вправ у певному порядку.
-
Отже, зверніть увагу на п'ять речей, які ви можете побачити. Виберіть щось, що звичайно не помічаєте у себе в кімнаті/на кухні/в офісі/у просторі. Наприклад, квітка на підвіконні або магнітик на холодильнику.
-
Потім зверніть увагу на чотири речі, які ви можете відчути, торкнутися рукою.
-
Далі знайдіть хвилинку та прислухайтеся. Що ви чуєте? Знайдіть три джерела звуку.
-
Зверніть увагу на два запахи, не важливо приємні вони чи ні. Просто відчуйте їх.
-
Виберіть одну річ, яку ви можете спробувати. Можливо, зробити ковток води/чаю/кави, з'їсти смачну цукерку або освіжитися жувальною гумкою.
Щасливий розум – спокійний розум. А ми всі хочемо бути щасливими, чи не так? Короткі медитативні практики вранці та/або вечорами дають заряд та стан душевного спокою. Щоб не задихатися від завдань, а спокійно організувати свій день.
Практика усвідомленості — це зниження депресивних станів, занепокоєння та стресу, покращення пам'яті, фізичного здоров'я, зміцнення міжособистісних відносин. У цілому нині дослідженнями доведено, що методи усвідомленості пов'язані з поліпшенням загального самопочуття.
До найпрактичніших вправ можна віднести і техніку "Обійми метелика". Це прямий швидкий спосіб допомогти собі у стресі та страху. Запозичена вона із EMDR практик.
Допомагає впоратися з почуттям агресії та страху, дає відчуття безпеки, посилює позитивні відчуття, допомагає розслабитись та заснути.
- Схрестіть руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва на праве. Почніть повільні, але відчутні поплескування долонями, начебто ваші руки — крила метелика.
- Зосередьтеся на вашому диханні, емоціях та асоціаціях. Просто спостерігайте це і процес.
- Підтримуйте ритм і говоріть собі: "я в безпеці", "зараз мені нічого не загрожує", "я в порядку»".
- Зробіть глибокий вдих–видих. Повторіть вправу ще мінімум один раз, поки не заспокоїтесь.
Статтю підготувала Олена Петренко, магістр психології, член Національної асоціації психологів України, член Асоціації психологів освіти, психолог-консультант