Краєзнавчий музей у Смілі створений 25 грудня 1967 року як музей на громадських засадах. У 1970 році заклад отримав звання народного історико-краєзнавчого. А вже в 1976 році музей було відзначено медаллю Українського товариства охорони пам'яток історії та культури за активну роботу. У музеї налічується більше 8 тисяч культурних та історичних експонатів.
Редакція Сміла.City поспілкувалась з директором закладу, Надією Вілентко, та дізналась, які саме експонати варто побачити.
Кістки мамонта та щелепа мамонтихи
Ці унікальні експонати, за словами Надії Вілентко, були знайдені на Смілянщині. Нижню щелепу мамонтихи та кістки мамонта знайшли при розробці кар'єру біля Малого Бузукова. Ці антропологічні знахідки дуже часто привертають увагу дітей та дорослих. Але як вони потрапили до музею - невідомо. Можливо, їх передали нащадки графів Бобринських. Адже граф Олексій Олександрович Бобринський був досвідченим археологом, вченим, який керував археологічнрю інспекцією та професійно займався вивченням старожитностей, брав участь у археологічних розкопках та дослідженнях. Тож, імовірно, що саме йому ми і завдячуємо тим, що маємо в наявності музею подібні експонати.
"Ми завжди при екскурсіях наголошуємо і діткам, і дорослим, що ці знахідки з нашого району, зі Смілянщини" - наголосила пані Надія.
Прикраси та знаряддя праці за часів скіфів
Заслуговують на увагу цікаві колекції з різноматніними сережками, гудзиками, гачками часів ІІІ-IV cтоліття. Ці знахідки передані Смілянським районним козацьким громадським формування "Горішні Плавні". Пані Надія розповіла, як вони потрапили до музею.
"Козацьке формування, яке очолював у Смілі Ігор Мішеченко, передали музею різні знахідки. Тут і фібули, і сережки, і сокири, і знаряддя праці. Це приблизно ІІІ - ІV століття. Ці експонати також дуже популярні в музеї", - розповіла Надія Вілентко.
Знахідки
Друкарські машинки та телеграфний апарат СТ-35
У краєзнавчому музеї зберігаються чотири друкарські машини. Одна з них подарована закладу смілянським поетом Василем П’ятуном-Дібровою, уже нині покійним, а інша - журналістом Олександром Вівчариком.
"Кожна друкарська машинка - це історія людини. У нас є машинка ветерана війни, Руденка, він на ній друкував свої вірші, а після його смерті його дружина подарувала її музею. Іншу машинку, коли вже ними перестали користуватися, подарував Олександр Вівчарик. Є ще друкарська машинка Василя Пятуна-Діброви. Кожен на ній друкував свої твори", - поділилась Надія Вілентко.
Представлений у музеї телеграфний апарат СТ-35 побачив світ у 1935 році та був наймасовішим у використанні. На цьому апараті друкували телеграми.
"Діткам ми розповідаємо про нього, бо вони не знають, що таке телеграф. Ми їм розповідаємо, що сиділа людина, ти приходиш до неї і пишеш їй записку. І вона набирала цей текст. А пізніше поштар привозив цю листівку адресату", - повідомила пані Надія.
Нумізматичний відділ
У музеї представлені різноманітні монети України, тож нумізматам також буде цікаво ознайомитися з цими експонатами та уважно їх роздивитися. Частина з них була знайдена під час археологічних досліджень Смілянщини. Деякі монети знаходили самі сміляни, під час сільськогосподарських або будівельних робіт на своїх господах. Особливо привертає увагу на вигляд звичайний камінчик, який насамперед є гривнею Київського типу ХІ сторіччя.
"Ви знаєте ,чому пішла назва "рубль" - тому що гривні рубали. Також колись були так звані мушлі, "каурі", якими теж розраховувалися як грошима", - розповіла Надія Вілентко.
Стародавні праски українців
У колекції музею зберігаються різні види чавунних прасок, які перед прасуванням розігрівали в печі близько години. Також є вугільні праски, для прасування якими використовували спеціальні щипці чи совочки для накладання жевріючого вугілля. Увагу дітлахів привертає величезний навісний замок.
"Такі замки активно використовувалися смілянами в ХІХ сторіччі, і навіть пізніше - у ХХ сторіччі. Вони були дуже надійні в побуті. Їх можна було побачити на дверях будинків, сараїв і льохів. На той час мати такий замок було дуже статусно", - поділилась пані Надія.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
