Тарас Шевченко, смілянин, психолог, знавець давніх слов'янських практик, прибічник екологічного стилю життя, повний тезка Кобзаря.
Редакція Сміла.City поспілкувалась з Тарасом Григоровичем та дізналась історію створення школи здоров'я "Вибір" та про його життєву та професійну філософію.
Секрет від прадіда
Тарас Григорович Шевченко, народився у Смілі. Батьки з Драбівщини, прабабусі були травницями. Від прадіда чоловіку дістався рецепт лікування онкології за допомогою однієї рослини, яка росте на Черкащині.
Все, що стосується здоров’я, голодування, відновлення, харчування, різноманітних практик, завжди цікавило Тараса Григоровича, тому він присвятив цьому велику частину свого життя.
Він має технічну та психологічну освіту, що дозволяє йому вже більше 35 років проводити вебінари, курси та практики, для тих, хто турбується про своє здоров’я.
«Є певні системи, які вдалося мені створити за допомогою всього мого досвіду. Вони легкі і прості та дозволяють людям користуватися ними та бути в доброму здравії», - розповів Тарас Григорович.
Анонс курсів Тараса Шевченка
Школа здоров'я "Вибір"
Уже більше 10 років у Смілі успішно функціонує школа здоров’я «Вибір». Тарас Шевченко є її засновником. Він розповів, що стало причиною її відкриття.
«Колись наші смілянські пані попрохали мене показати їм декілька рухів, які дозволили б жити, а не існувати. Вони обійшли заклади, що називаються медичними, та не отримали того результату, який їм необхідний для повноцінного життя. Виконуючи ці прості рухи, вони відновилися. Хто після інсульту, хто після перелому. І вже 10 років протягом року виходять на стадіон «Авангард», де виконують ці рухи», - каже чоловік.
Створення екологічної продукції
Фахівець нутроціології та знайома пана Тараса, Ксенія, якось обмовилась, що в Україні відсутня харчова промисловість, її замінила хімічна. Якщо піти до магазину, то на полицях бачиш одну хімію. Тому ними було прийнято рішення це змінити.
«Ми почали збирати рослинки, трави, робили чаї і потім почали робити зубну пасту. Люди, котрі нею користуються, приходять до стоматологів тільки привітатися. Не лише дорослі, а й діти. Вона смачна, корисна. Потім звернули свою увагу на склад хліба. Спочатку готували для себе, а потім вже і для тих, хто хоче споживати якісний продукт», - поділився Тарас Григорович.
Філософія життя
Тарас Шевченко вже багато років дотримується правила, що у всьому повинна бути система, і цьому вчить тих, хто цього потребує. Він вважає, що у власному житті людина за все відповідає своїм станом здоров’я.
«Все, про що я розповідаю, це є правила дорожнього руху для життя. Той, хто їх знає і виконує, він їде собі з пункту А в пункт Б. Ті, хто не знають, потрапляють у навчальний центр, який називається "лікарня". Той, хто не розуміє з першого разу, потрапляє ще раз. Його спочатку годують пігулками, потім колять голками, потім починають його різати. Але це є вибір кожної людини. Той, хто почув, той зцілюється. Бо ми влаштовані так», - каже чоловік.
У Тараса Шевченка є власний соціальний проєкт. Він на своїй сторінці у Facebook часто пише про здоров’я та різноманітні практики. Будь-хто може зайти на його сторінку та знайти там щось корисне для себе.
«У зв’язку з війною люди, які собі жили, горя не знали, отримують велике навантаження. Звичайно, їм потрібна допомога. Те, що стосується моєї компетенції, я консультую. Ми з моїм колегою ходили до різних установ у місті та пропонували свою допомогу, але позитивної реакції не було жодної. Їм не потрібно, щоб люди зберігали своє здоров’я. Мені такий підхід не зрозумілий», - розповідає чоловік.
Знакове ім'я
Тарас Грирович Шевченко є повною тезкою видатного українського письменника Тараса Григоровича Шевченка. Ми запитали, як так сталося та чи допомагає чоловіку його ім’я протягом життя.
«Звичайно, це мені дуже допомогає. Не треба жодних візитівок. Сказав один раз, і тебе запам’ятали. Я дуже поважаю творчість тієї людини, з якою в мене збігаються імена. Так звали мого батька. У нас навчався син у школі, і в його класі була дівчинка, у котрої батька звали так само, як і мене. На Черкащині - це дуже поширене прізвище. У батьків не було варіантів, батько Григорій, прізвище Шевченко, народився син. Що робити? Ну не називати його Сергій чи Степан. Назвали мене Тарасом. Найбільший плюс мого прізвища та імені - це те, що воно швидко запам’ятовується», - ділиться Тарас Григорович.
