Смілянський гурт «Дежавю» дав про себе знати приблизно рік тому. Але за цей короткий час його учасники вже мають чимало цікавих історій, якими радістю діляться. Група часто виступає на різних заходах, записує власні пісні, радує виступами смілян та жителів інших міст. Разом з цим всім вони ще й встигають активно волонтерити.
Редакція Сміла.City завітала у БДЮТ на репетиційну базу гурту «Дежавю» та дізналася більше про їхню творчість та діяльність у такий непростий час.
Детальніше ви можете послухати у нашому відеоінтерв’ю, а також відчути атмосферу музики, слухаючи пісні гурту.
Спільний космос на чотирьох
Зараз в «Дежавю» четверо учасників - Віталій, Євген, Дмитро та Вікторія.
Засновник - Віталій згадує, що коли поча працювати у БДЮТ, познайомився там з Євгеном, який привів до нього на заняття доньку. Розговорились, з'ясувалось, що земляки - обидва приїхали до Сміли з Кам’янки. Заговорили про музику і зрозуміли, що це їх об’єднує. Євген колись був барабанщиком у гурті, а у Віталія вже давно було бажання створити групу і грати живу музику. Тому і вирішили спробувати створити щось спільне. Вже потім покликали до колективу Дмитра. Він теж раніше грав у гурті.
«Зараз шукаємо басиста, але насправді це дуже складно зробити. Нам треба таку трошки космічну людину, як і ми. У нас спільний космос. Ми знайшли один одного. Маємо однакову енергетику, гумор. А якщо до нас хтось потрапляє і не розуміє цього, то нам трохи складно впоратися. Тож якщо знайдеться така людина, як ми, то радо приймемо її до себе», - каже солістка групи Вікторія.
Дівчина потрапила до групи вже після її заснування. Працює у БДЮТ і розповідає, що якось після роботи почула, що хтось грає пісні «Океану Ельзи», а Вікторія обожнює їх творчість. Слухала щодня, як грає «Дежавю», і захотіла з ними поспівати. Спочатку трішки боялася прийти на репетицію.
Згодом виступала на новорічному концерті у БДЮТ. Тоді є до неї підійшов Віталій та попросив виконати жіночу партію у пісні Скрябіна «З Новим роком і Рождеством». Спочатку хвилювалася, але потім зрозуміла, що це звичайні хлопці і немає чого боятися.
Так і утворився колектив гурту «Дежавю». У нинішньому складі він сформувався в листопаді минулого року, проте виступає з початку 2022 року.
Гурт "Дежавю"Фото: з особистого архіву учасників гурту
Що таке «Дежавю»?
Як виникла назва «Дежавю»?
«Це була їхня таємниця. Ходжу я співати з групою і запитую про назву. Кажу: «Ну, Дежавю - це ж те, що колись було?». Вони мені кажуть: «Так, це так і є. Ми так придумали і вирішили, що хай буде така назва». А потім якось вони проговорилися і сказали, що Дежавю - це абревіатура імен учасників, виявляється. Д-Діма, Ж-Женя і В-Віталій», - каже Вікторія.
Коли з’явилася Вікторія, подумали, що треба перейменовувати гурт на «Дежавіку».
Як поєднуєте творчість з роботою?
«У нас - я та Дмитро працюють у сфері, не пов’язаній з творчістю. Іноді буває складно, бо треба приділяти час сім’ї, роботі і музичній родині. Але якось поєднуємо.
Я працюю в магазині, ремонтую велосипеди. Колись займався в Будинку дитячої та юнацької творчості, грав на гітарі. Таким чином і потрапив у творчість. Ми з Вікторією випускники цього закладу, але були в різних напрямах», - розповідають Євген та Дмитро.
У чому фішка чи родзинка ваших репетицій?
«Мені завжди хотілося, щоб це не було напружено і строго. Мріяв, щоб була така легка атмосфера. На мою думку, творчість має нести добро, позитив і в таких репетиціях з’являється тоді натхнення. Іноді ми розуміємо один одного за поглядом. Навіть, якщо буває, коли щось не так, все одно у нас якийсь баланс постійно є. Кожен один одного врівноважує», - каже Віталій.
«У нас тут така атмосфера, ніби приходиш додому. От у мене зараз два доми: один в нашому кабінеті, а інший вдома. Ми приходимо сюди відпочивати. Жартуємо, спілкуємось, співаємо, багато сміємось. Можемо під час гри просто почати сміятись ні з чого, тому у нас тут завжди «на лайті», так би мовити», - додає Вікторія.
Що для кожного з вас «Дежавю»?
Вікторія зазначає: «Для мене «Дежавю» - це частинка душі. У мене вона складається із декількох частинок і там є наш гурт. Якщо його звідти забрати, то це буде пустота, яку треба чимось зайняти. Для мене це один із центрів існування, бо зараз воєнний час і доволі складно буває. Коли мене питали, як я борюсь з депресією зараз, то це все завдяки хлопцям з нашого гурту. Тож це для мене дуже важливо і цінно»
«Я також не уявляю зараз свого життя без гурту. Це така частинка мого життя і мені дуже подобається усе, що ми робимо тут», - додає Дмитро.
«У Вікторії є авторська книжка «Модулі життя». От для мене наш гурт зараз - це такий модуль життя, який я хотів би, щоб у нас був дуже довго. Щоб ми писали свої пісні, підвищували кваліфікацію, займались та розвивались. Це така сходинка в житті», - розповідає про гурт Віталій.
«Ще раз повторюсь, що «Дежавю» - це сім’я та друга родина. Завжди приходиш втомлений з роботи і це такий релакс», - доповнює Євген.
Гурт "Дежавю"Фото: з особистого архіву учасників гурту
Як 24 лютого змінило життя гурту?
Чи складно було після 24 лютого почати співати та повернутись до творчості?
«Було складно. Почалась якась адаптація після розуміння того, що відбувається. А коли вже зрозуміли всю ситуацію, музика якось затихла в душі. Але потім все одно почало всередині все бурлити. Місяць не грали, тому дуже сумували. Зрозуміли, що треба незважаючи ні на що, брати інструменти і займатись. Коли ми почали, то усвідомили, що так нам набагато легше».
Як почали волонтерити та співати на вулицях?
«Якось Віталій Миколайович запропонував нам співати на вулиці. Ми домовились, але потім нам заборонили це робити і ми не поїхали. Я сказала, що от не можу, мені хочеться. У мене взагалі така авантюрна натура і чим більше мені забороняють, тим більше я хочу. І я їм казала, що давайте, давайте. Женя у нас постійно на роботі, тому він не міг поїхати. Віталій Миколайович теж не зміг і ми вирішили поїхати з Дімою вдвох. Взяли акустичну гітару і на бульварі Графа Бобринського просто грали для перехожих, щоб підняти настрій. Просто після 24 лютого усі люди впали в якусь апатію, депресію і ми хотіли якось допомогти їм нашою музикою.
Виступ на вулиці містаФото: з особистого архіву учасників гурту
Навіть не ставили коробочку чи банку для грошей, бо насправді думали просто підняли людям дух. А вони підходять і питають, куди кидати гроші. А ми були в шоці, бо не планували цього. Потім якось ми думали-думали і разом з Женею Матвієнком з Центру соціальних служб вирішили зробити благодійний ярмарок. Ми там виступали і так почали збирати кошти на ЗСУ. Зрозуміли, що можемо бути корисними для нашої перемоги і для наших захисників.
Це почалося навіть раніше. Перший наш концерт був для переселенців у дитячому садочку. Ми тоді ще трохи боялись. Але тоді це був наш перший концерт у повному складі і звідти потроху почала розвиватись наша волонтерська діяльність», - каже Вікторія.
"Дежавю" в дитячому садочкуФото: з особистого архіву учасників гурту
Секрети «Дежавю»
Розкажіть детальніше про авторську пісню «Перше кохання»
«Ця пісня була написана мною ще 15 років тому. Я її записав, поклав у копілочку та забув за неї. Коли ми вже створили гурт, звикли один до одного, то я вирішив показати цю пісню команді. Ми її трішки переробили у той вигляд в якому вона є зараз і так створена була наша перша власна композиція», - згадує засновник гурту.
Назвіть цікаві факти про гурт «Дежавю», які ніхто не знає.
«Ну перший такий секретик - це те, що у нас в групі є молода пара. Коли я прийшла в гурт співати, Діма на мене так дивився, дивився аж поки не зізнався у коханні. І зараз ми заручені. У нас навіть вже було дитяче весілля. Ми збираємось регулярно в рамках «Дозвілля» і моя молодіжна команда влаштувала нам такий сюрприз. Для старшеньких дітей якось була організована дискотека і чомусь їм не захотілося просто так танцювати, вони вирішили когось одружити і цією парою стали ми. У нас було таке майже справжнє весілля: імпровізований ЗАГС, викрадення нареченої, музика, обкидали нас цукерками. Було класно», - розповідає Вікторія.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
